Барарит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Барарит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Brr[2] |
| Хімічна формула | (NH₄)₂SiF₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 3.CH.10 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий |
| Сингонія | тригональна сингонія[3] |
| Твердість | 2,5-3 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 2,15 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Barari Vidhan Sabha constituencyd[4] |
 Барарит у Вікісховищі | |
Барари́т — мінерал, гексафторсилікат амонію.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Склад: (NH4)2SiF6 Сингонія гексагональна. Твердість 2,5-3. Густина 2,15. Колір білий. Блиск скляний. Солоний на смак. Асоціює з нашатирем та криптогалітом.
Знайдений у вулканічних породах Везувію.
Зустрічається у вигляді кірочок з сіркою і криптогалітом на поверхні землі біля вугільних пластів, які горять, у вугільних копальнях Барари (Індія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ webmineral.com
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Барарит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Барарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
