Баратрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баратрія (англ. Barratry) — це юридичний термін, який у загальному праві описує кримінальне правопорушення, вчинене людьми, які надто службово підбурюють або заохочують до судового переслідування безпідставного судового розгляду або які порушують неодноразові чи постійні судові дії з метою отримання прибутку чи переслідування.[1]

Хоча це залишається злочином у деяких юрисдикціях, барратство часто скасовується як анахронічний і застарілий.

Якщо розглядається судовий процес з метою заспокоїти критиків, він відомий як стратегічний позов проти участі громадськості (SLAPP). Юрисдикції, які в іншому випадку не мають законів про заборону, можуть мати закони SLAPP.

Баратрія за країнами[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]

В Австралії термін Баратрія переважно використовується в першому значенні для легковажного або докучливого учасника судового процесу. Концепція вийшла з ужитку в Австралії.[2]

Новий Південний Уельс[ред. | ред. код]

У Новому Південному Уельсі злочин був скасований Розділом 4A Закону про утримання, господарську власність та скасування барратрії 1993 року.

Вікторія[ред. | ред. код]

Злочин, пов'язаний із звичайним баратором, був скасований у штаті Вікторія розділом 2 Закону про скасування застарілих правопорушень 1969 року.

Канада[ред. | ред. код]

У Канаді барратство, поряд з усіма правопорушеннями загального права, крім неповаги до суду, було скасовано закріпленням у 1953 році Кримінального кодексу .

Велика Британія[ред. | ред. код]

Англія та Уельс[ред. | ред. код]

В Англії та Уельсі правопорушення загального права, пов'язане з звичайним баратором , було скасовано розділом 13(1)(a) Закону про кримінальне право 1967 року .

Історія[ред. | ред. код]

Бути звичайним баратором було злочином за загальним правом Англії. Це було кваліфіковано як проступок . Воно полягало в тому, що «наполегливо розпалювали чвари в судах чи поза ними». Невідомо, чи звичайним чином особи, обвинувачені у вчиненні правопорушення, були обвинувачені.[3]

Шотландія[ред. | ред. код]

У шотландському законодавстві під баратрією розуміли злочин, скоєний суддею, який шляхом хабара спонукав винести вирок.

США[ред. | ред. код]

Декілька юрисдикцій у Сполучених Штатах оголосили баратрію (у значенні легковажного або докучливого учасника судового процесу) злочином у рамках своїх зусиль щодо реформування деліктів. Наприклад, у американських штатах Каліфорнія, Оклахома, Пенсільванія, Вірджинія та Вашингтон, баратрійство є проступком[4][5].  У Техасі баратрійство є проступком за першим засудженням, але тяжким злочином при наступних засудженнях.[6]

  • Розділ 158 Кримінального кодексу Каліфорнії: «Звичайна баратрія — це практика захоплюючого безпідставного судового розгляду, яка карається ув'язненням у в'язниці округу не більше шести місяців і штрафом до однієї тисячі доларів (1000 доларів США)».
  • Розділ 159 Кримінального кодексу Каліфорнії: «Жодна особа не може бути засуджена за звичайне правопорушення, якщо не буде доведено, що вона порушувала судові процеси або судові процеси принаймні в трьох випадках, а також з корумпованим або злим наміром дратувати й дратувати».
  • Переглянутий кодекс Вашингтона 9.12.010: «Кожна особа, яка подає від свого власного імені, підбурює чи заохочує іншого пред'явити будь-який неправдивий позов до суду чи справедливості в будь-якому суді цього штату з наміром таким чином турбує або турбує відповідача у судовому процесі, або той, хто вручає чи надсилає будь-який папір або документ, що нібито є або нагадує судовий процес, який насправді не є судовим процесом, є винним у проступку; і якщо особа, яка правопорушила, є адвоката, він або вона можуть, крім цього, бути позбавлені права займатися адвокатською діяльністю в цьому штаті».[7]
    • Закони Вірджинії про баратрію, господарські права та утримання були скасовані Верховним судом Сполучених Штатів у справі NAACP проти Button 371 US 415 (1963).
    • Статут штату Вермонт, розділ 13, § 701: «Особа, яка є звичайним баратором, має бути оштрафована не більше ніж на 50,00 доларів США та зобов'язана мати достатні гарантії за свою хорошу поведінку протягом не менше одного року».

Інше[ред. | ред. код]

У своєму " Інферно ", Canto XXI, Данте ставить бараторів у Восьме коло, п'яту болгію пекла.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Injunctions. Acts Restrained: Nuisances and Public Wrongs. Barratry. Harvard Law Review. Т. 46, № 3. 1933-01. с. 525. doi:10.2307/1332320. ISSN 0017-811X. Процитовано 19 квітня 2022.
  2. Огієнко, Інна; Бажанов, Валентин; Бомбергер, Інна (30 грудня 2021). ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ТРУДОВОГО ПРАВА. Наукові перспективи (Naukovì perspektivi). № 12 (18). doi:10.52058/2708-7530-2021-12(18)-270-281. ISSN 2708-7530. Процитовано 19 квітня 2022.
  3. ПОДОЛЯКА, А.М.; ДЬОМІН, Ю.М. (2021). ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ВІД КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ. Право.ua. № 2. с. 47—54. doi:10.32782/law.ua.2021.2.7. ISSN 2519-8327. Процитовано 19 квітня 2022.
  4. Evans, Alona E. (1972-01). People v. Foretich. 14 Cal.App.3d Supp. 6; 92 Cal. Rptr. 481 (p. 192). American Journal of International Law. Т. 66, № 1. с. 192—192. doi:10.2307/2198465. ISSN 0002-9300. Процитовано 19 квітня 2022.
  5. Lindgren, E. J. (1945-10). Soviet Asia. International Affairs. Т. 21, № 4. с. 550—551. doi:10.2307/3018404. ISSN 1468-2346. Процитовано 19 квітня 2022.
  6. ЗАГИНЕЙ-ЗАБОЛОТЕНКО, ЗОЯ; ГЛАДУН, ОЛЕКСАНДР (2020). Поняття чи перелік корупційних кримінальних правопорушень: чого потребує Кримінальний кодекс України?. Право України. № 2020/09. с. 242. doi:10.33498/louu-2020-09-242. ISSN 2310-323X. Процитовано 19 квітня 2022.
  7. Карпович О.Г. Внешнеполитическое (международное) лоббирование: взгляд из Вашингтона и Брюсселя. Национальная безопасность / nota bene. Т. 4, № 4. 2014-04. с. 543—552. doi:10.7256/2073-8560.2014.4.12663. ISSN 2073-8560. Процитовано 19 квітня 2022.
  8. H. Ghahari (22 грудня 2020). Нові знахідки Braconidae (Hymenoptera: Ichneumonoidea) з Ірану, пам’яті Др. Максиміліана Фішера (7 червня 1929 – 15 червня 2019). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. № 48. doi:10.24144/1998-6475.2020.48.48-55. ISSN 2075-0846. Процитовано 19 квітня 2022.