Барбара Кіменьє
Барбара Кіменьє | |
---|---|
Народилася |
19 грудня 1929 Галіфакс (Англія), Західний Йоркшир, Велика Британія |
Померла |
12 серпня 2012 (82 роки) Лондон, Велика Британія |
Країна | Уганда |
Діяльність | дитяча письменниця, письменниця, print journalist |
Знання мов | англійська |
Ба́рбара Кіменьє́ (Barbara Kimenye, повне ім'я — Барбара Кларк Голдсворт, англ. Barbara Clarke Holdsworth; *19 грудня 1929, Галіфакс, Західний Йоркшир, Велика Британія — 12 серпня 2012) — угандійська письменниця, одна з найпопулярніших і найбільш продаваних дитячих авторів у Східній Африці[1]. Загальний наклад її книжок сягає понад мільйон примірників, причому не лише в Кенії, Уганді та Танзанії, а й у всій англомовній Африці. Вона написала понад 50 книжок, і найбільш знана серією історій про Мойсея[2], неслухняного учня в школі-інтернаті для проблемних хлопців[3].
Плідна письменниця, яку широко вважали «провідною письменницею дитячої літератури в Уганді», Барбара Кіменьє була однією з перших англомовних угандійських письменниць, що почали публікуватися в Центральній і Східній Африці. Її книги широко читали в Уганді та за її межами та часто використовувались в африканських школах. Кіменьє народилася в Англії, але за власним визнанням вважала себе угандійкою[4].
З життєпису і навчання[ред. | ред. код]
Барбара Кларк Голдсворт народилася в Галіфаксі (Західний Йоркшир, Англія) у родині лікаря з Вест-Індії та вихрестки з євреїв католички. Вона відвідувала гімназію Keighley для дівчат перед тим, як переїхати до Лондона, де навчалась на медсестру. Там вона познайомилася з багатьма студентами зі Східної Африки і вийшла заміж за Білла Кіменьє (Bill Kimenye), сина начальника з Букоби в тодішній Танганьїці. Вони переїхали до його рідного міста на озеро Вікторія в середині 1950-х. Після розірвання шлюбу вона переїхала до Уганди, де мала друзів.
У Кампалі вона заприятелювала з багатьма першими угандійськими студентами, що навчались у Британії. Вони стали першими лідерами та фахівцями країна, що незабаром знана як незалежна Уганда. Кабака Буганди Мутеса II із Буганди запросив їй працювати особистим секретарем у своєму уряді. Вона жила недалеко від палацового комплексу з двома синами, Крістофером (Топха) та Девідом (Дауді). У цей час її родина зблизилась з королівським сімейством. 1965 року вона переїхала в Найробі (Кенія, щоб працювати у часописі Daily Nation, а згодом — пізніше The East African.
Вона жила в Найробі до 1975 року, коли разом з обома синами переїхала до Лондона. Там вона працювала в Brent Council на посаді радника з расових відносин, продовжуючи писати. Вона наполегливо стежила за політичними подіями в згорьованій Уганді і відігравала активну роль, підтримуючи групи вигнанців, які виступали проти правління Іді Аміна, а згодом і режиму Мільтона Оботе. 1986 року з поваленням Оботе вона повернулася до Уганди. Вона повинна була провести ще три роки в Кампалі, перш ніж вирішити переїхати до Кенії, де вона провела наступні 10 років у напіввідставці. 1998 року Барбара Кіменьє нарешті оселилася в Лондоні, де вона жила щасливо і брала активну участь у справах громади у Камдені. Крістофер помер у 2005 році. Барбару Кіменьє пережив Девід та внучка Селеста.[3][5]
Літературна творчість[ред. | ред. код]
Барбара Кіменьє завжди мала хист і потяг до літературної творчості (вона створювала власну газету у віці 11-річної дитини)в дитинстві 11 років) і стала журналістом газети Uganda Nation newspaper. Вона відточувала свій письменницький талант, пишучи казки, які розповідала дітям. Переїхавши до Найробі (1965), щоб працювати у East African Standard, а згодом і в The East African Барбару помітили, які у постоколоніальний період шукали талановитих авторів, які би писали для і про африканських дітей.
Однак її перша книга «Каласанда» для Oxford University Press була розповіддю про життя в угандійському селі, й за нею вийшло продовження — Kalasanda Revisited. Саме після цього вона звернула свою увагу на письмо для дітей та для шкіл[3]. Перші її два оповідання стали дуже успішними. Найяскравіший літературний доробок письменниці складає серія книг про Мойсея, учня-неслуха в школі-інтернаті для проблемних хлопців.[6][7]. Незадовго до смерті вона отримала звістку про те, що Oxford University Press збирається серію про Мойсея, а також перекласти її на кісуахілі[3].
Бібліографія[ред. | ред. код]
Нонфікшн[ред. | ред. код]
- The Modern African Vegetable Cookbook. East African Educ Publishers. 1997. ISBN 978-9966466464.
Дитячі книги[ред. | ред. код]
- Pretty Boy, Beware. East African Educational Publishers. 2004. ISBN 978-9966460158.
- The Winner and Other Stories. Kenya Literature Bureau. 1997. ISBN 9966442669.
- Kayo's House. Macmillan Education. 1996. ISBN 978-0333632376.
- Paulo's Strange Adventure. Chelsea House Publications. 1994. ISBN 978-0791031636.
- The Runaway Bride. MacMillan Education. 1994. ISBN 9780333618240.
- Taxi. Heinemann. 1993. ISBN 9780435893637.
- The Money Game. Heinemann. 1992. ISBN 9780435893606.
- The smugglers. East African Educational Publishers. 1990. ISBN 9789966469144.
- Beauty Queen. East African Educational Publishers. 1988. ISBN 978-9966460141.
- Gemstone Affair. Evans Brothers. 1978.
- The Scoop. Nelson. 1978. ISBN 978-0175115914.
- The Runaways. Oxford University Press. 1973. ISBN 978-9966466464.
- Sarah and the Boy. Oxford University Press. 1972. ISBN 9780195720822.
- The Winged Adventure. Oxford University Press. 1969.
- Kalasanda Revisited. Oxford University Press. 1966.
- Kalasanda. Oxford University Press. 1965.
Серія про Мойсея[ред. | ред. код]
- Moses and the Movie. MacMillan Education. 1996. ISBN 9780333653470.
- Moses and the Man from Mars. East African Educational Publishers. 1991. ISBN 978-9966464002.
- Moses in a Mess. East African Educational Publishers. 1991. ISBN 978-9966466167.
- Moses and the School Farm. Oxford University Press (EA). 1987. ISBN 978 019 573859 9.
- Moses and the Raffle. Oxford University Press (EA). 1986. ISBN 978 019 573858 2.
- Moses in a Muddle. Oxford University Press (EA). 1976. ISBN 978 019 573852 0.
- Moses and the Penpal. Oxford University Press (EA). 1976. ISBN 978-0195720693.
- Moses on the Move. Oxford University Press (EA). 1971. ISBN 978 019 573856 8.
- Moses and the Kidnappers. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573850 6.
- Moses and the Mildred. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573851 3.
- Moses in Trouble. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573853 7.
- Moses and the Ghost. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573855 1.
- Moses and the Cramper. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573854 4.
- Moses and Penpal. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573857 5.
- Moses. Oxford University Press (EA). 1968. ISBN 978 019 573849 0.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ James Murua, "Barbara Kimenye’s passing is just sad" [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.], jamesmurua.com, 19 September 2012. Retrieved 9 May 2014.
- ↑ Beatrice Lamwaka, "Kimenye’s ‘Moses’ still impacts" [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.], Daily Monitor, 29 September 2012. Retrieved 6 May 2014.
- ↑ а б в г Jonathan Hunt, "Barbara Kimenye obituary. One of East Africa's most popular children's authors" [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], The Guardian, 18 September 2012. Retrieved 6 May 2014.
- ↑ Elizabeth Fiona Oldfield, "Barbara Kimenye" [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.], The Literary Encyclopedia, 8 October 2007. Retrieved 6 May 2014.
- ↑ Kenneth Kwama, "Barbara Kimenye; author whose works remain fresh a year after her death" [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Standard Digital, 15 August 2013. Retrieved 9 May 2014.
- ↑ John Mwazemba, "Writing lessons from Moses, the boy who hated authority" [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.], The EastAfrican, 29 September 2012. Retrieved 6 May 2014.
- ↑ Khainga O'Okwemba, "Barbara Kimenye: East Africa’s Bestselling Children’s Author", The Star (Kenya), 27 September 2012. Retrieved 6 May 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- "Short Story Review: The Winner by Barbara Kimenye" [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.], The Woyingi Blog
- "A critical analysis of the use of the five literary elements (theme, plot, characterization, setting, structure) in Barbara Kimenye's The Winner" [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]
- "Beyond Good and Evil" [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |