Бардалим Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Бардалим
 Старшина
Загальна інформація
Народження 13 лютого 1986(1986-02-13)
Корсунь-Шевченківський
Смерть 19 липня 2019(2019-07-19) (33 роки)
Мар'їнка
Псевдо «Бармалей»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
3-й окремий мотопіхотний батальйон «Воля»
 24 ОМБр
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Олекса́ндр Володи́мирович Бардали́м (нар. 13 лютого 1986(19860213) — 19 липня 2019) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в місті Корсунь-Шевченківський (Черкаська область); закінчив місцеву школу № 2. По тому здобув фах водія в місцевому ПТУ. Працював в охоронній фірмі «Алєкс» і у Харкові. Вступив на заочну форму навчання — до Уманського національного університету садівництва. Любив займатися дослідженням природи та конструюванням. Від 24 квітня 2015 року проходив службу за мобілізацією, старшина, командир 2-го мотопіхотного взводу 2-ї роти батальйону «Воля». Воював в районі міста Щастя. Підписав контракт, неодноразово продовжував його, останній раз — 16 серпня 2018 року. 19 липня 2019-го прибув на позицію поблизу Мар'їнки — там було поранено солдата Романа Джерелейка та з командиром роти брав участь в його евакуації. За 15 метрів від позиції під час закріплення важкопораненого на ношах, снайпер терористів поцілив у старшину. Від поранення (у бік та руку) помер на місці обстрілу. 21 липня 2019 року похований у Корсуні; у місті оголошено день жалоби[2]. Без Олександра лишились мама, сестра, дружина Людмила Миколаївна та син Денис 2012 р.н.[3].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[4].
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
  • відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
  • Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На похороні комвзводу батальйону 24-ї ОМБр Олександра Бардалима мер міста говорив про «братовбивчу війну» і необхідність «домовлятися». Ветерани та громадськість вимагають вибачень. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  2. ↑ Завтра у Корсуні — день жалоби. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  3. ↑ На Сході від рук снайпера загинув черкаський військовий. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  4. ↑ Указ Президента України від 5 листопада року № 804/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бардалим_Олександр_Володимирович&oldid=35957809