Бартош Сташевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал не зазначено. Будь ласка, укажіть його.
Бартош Сташевський
Bart Staszewski Tolerantia (cropped).jpg
Народився 23 вересня 1990(1990-09-23) (33 роки)
Мальме
Країна  Республіка Польща[1]
Діяльність активіст, ЛГБТ-активіст, кінорежисер
Знання мов польська
Заклад Halo.Radiod
У шлюбі з Sławomir Wodzyńskid[2]
IMDb ID 6864705
Сайт bartstaszewski.pl

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сташевський.

Бартош Сташевський (нар. 23 вересня 1990 р. в м. Мальме)[3] — польський кінорежисер, автор документального фільму «Стаття вісімнадцята», співзасновник асоціації «Марш рівності в Любліні» та фонду «Милість Не Виключа», який сприяє одностатевим шлюбам у Польщі.[4][5] За свою активність Сташевський є об'єктом погроз смерті та залякування.[6][7][8]

Активізм[ред. | ред. код]

Люблінський марш[ред. | ред. код]

Березень 2018 р. У Любліні

У 2018 році Сташевський був офіційним організатором Першого Маршу рівності в Любліні, запланованого на 13 жовтня. 9 жовтня президент Любліна Кшиштоф Лук заборонив як Марш рівності, так і зустрічні, оголошені проти нього, посилаючись на закон, який дозволяє забороняти публічні збори через загрозу життю, здоров'ю або майну людей.[9][10] Польський омбудсмен Адам Боднар розкритикував рішення, заявивши, що воно суперечить конституції. Раніше, Європейський суд з прав людини постановив, що заборони на проведення маршових акцій порушують Європейську конвенцію з прав людини після того, як мер Лех Качинський намагався заборонити парад рівності у Варшаві на тих самих підставах.[11] Сташевський оскаржив рішення про заборону до районного суду, який підтримав його.

У квітні 2019 року було створено Асоціацію за Марш рівності в Любліні (Stowarzyszenie Marsz Równości w Lublinie), метою якої є дії на благо ЛГБТ-спільнот в Любліні та Люблінській губернії, включаючи організацію маршу рівності.[12] Подібно до ситуації в попередньому році, 24 вересня 2019 року Кшиштоф Лук видав заборону на Другий марш рівності в Любліні, запланований на 28 вересня. Сташевський як організатор Маршу оскаржив своє рішення до суду, який через два дні скасував заборону.[13] Під час судового розгляду експертний звіт показав, що вибух саморобної вибухівки у натовпі міг призвести до летальних наслідків.[14] Після прохання прокурора подружжя було засуджено до року позбавлення волі — звинувачення обмежувалось незаконним виготовленням та зберіганням вибухових пристроїв, що могло загрожувати життю чи здоров'ю багатьох людей.[15]

Веселковий прапор Польщі[ред. | ред. код]

Веселковий прапор Польщі на Марші рівності 2018 у Ченстохові (Сташевський ліворуч)
Веселковий прапор Польщі Анжела Гетлер

Під час березня у Ченстохові у 2018 році Бартош Сташевський проніс веселковий прапор Польщі з білим орлом на веселковому фоні. Незважаючи на те, що він присутній на польських парадах і маршах гордості з 2014 року[16] цього разу, і міністр внутрішніх справ та адміністрації Йоахім Брудзінський звинуватив Сташевського за осквернення національних символів Польщі.[17]

Дії Брудзінського викликали протести ЛГБТ-спільноти, прокуратура відмовилася розпочати розслідування через відсутність ознак кримінального діяння.[18] Цей випадок популяризував цю версію прапора серед ЛГБТ-спільноти.[19]

Наклеп[ред. | ред. код]

У 2018 році радник «Закон і справедливість» Томаш Пітуха заявив, що Люблінський марш рівності сприяє педофілії. Сташевський, як організатор маршу, подав позов проти Пітухи за наклеп. Останній був засуджений і повинен був заплатити 5000 злотих люблінському об'єднанню маршу рівності.[20][21]

24 липня 2019 року консервативна щотижнева газета « Gazeta Polska» розпочала розповсюдження наклейок "Без ЛГБТ-зони ".[22] У відповідь на цю акцію Сташевський подав позов про порушення особистих прав проти газети разом із клопотанням про вилучення наклейок. Обласний суд у Варшаві наказав призупинити розповсюдження наклейок до розгляду справи судом.[23]

У відповідь на дискримінаційні резолюції місцевих органів влади, Сташевський здійснив фотопроєкт, в якому робить фотографії знаків, що позначають в'їзд в село знаком «Вільна зона ЛГБТ», що стосується справжніх дорожніх знаків.[24] На деяких фотографіях він додатково зображує ЛГБТ-людей, які живуть у «зоні».[25][26][27][28] Оскільки Польща зазнає посиленої міжнародної критики за поводження з її лесбійками, геями, бісексуалами та трансгендерними спільнотами, прем'єр-міністр Матеуш Моравецький звинуватив Сташевського у здійсненні «обману», який привів деяких до думки, що Польща має проблеми з правами людини. «Він повністю сфальсифікував реальність», — сказав Моравецький. "Якщо назвати це фейковими новинами, це не означало б справедливості. Це була глибока підробка ".[29]

Сташевський став об'єктом позовів SLAPP через свій фотопроєкт. Наразі три міста підготували цивільні позови проти нього (Закжувек,[30] Тушув Народовий[31] та Небилець). Міста представлені націоналістичною громадською організацією « Польська ліга проти наклепництва». За словами Гаареца, це «незалежна організація, яка вважається близькою до правого, націоналістичного уряду Польщі».[32]

ЛГБТ-протести в Польщі[ред. | ред. код]

7 серпня 2020 року Сташевський був одним із людей, які протестували під час масового арешту серпневих протестів ЛГБТ у Польщі в серпні 2020 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Сташевський був номінований на різні нагороди. У 2019 році він був нагороджений Європейською премією толерантії.[33] У вересні 2020 року він був обраний Фондом Обами для участі в програмі «Лідери: Європа 2020» як один із 35 «нових лідерів, що працюють в уряді, громадянському суспільстві та приватному секторі, які продемонстрували свою відданість просуванню загального блага».[34] Сташевський також потрапив до списку Bloomberg Businessweek «Хто дивиться» за 2020 рік, пов'язаний із Bloomberg 50.[35] У лютому 2021 року він з'явився в списку лідерів Time 100 Next 2021, що формують майбутнє, за даними американського журналу Time.[36]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Article 18 — це документальний фільм 2017 року, прем'єра якого відбулася 21 квітня 2017 року під час ЛГБТ-кінофестивалю у Варшаві, а згодом його демонстрували в інших містах як частину фестивалю.[37] Назва фільму посилається на статтю 18 Конституції Республіки Польща.[38]

Список літератури[ред. | ред. код]

 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Bartosz Staszewski at IMDb
  1. ↑ https://notesfrompoland.com/2020/01/25/activist-signposts-polish-towns-as-lgbt-free-zone-in-protest-against-anti-lgbt-resolutions/
  2. ↑ https://replika-online.pl/bart-staszewski-slawek-wodzynski-jak-sie-kochaja-aktywisci/
  3. ↑ Hannakampf, Sabine (6 жовтня 2019). European Tolerantia Awards 2019. männer* (de-de) . Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  4. ↑ Zespół. Miłość Nie Wyklucza (pl-PL) . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  5. ↑ Domagała, Małgorzata (17 червня 2020). Urodził się w Szwecji, kręci filmy, jest gejem. Dziś Bartosz Staszewski spotka się z Andrzejem Dudą. Gazeta Wyborcza. Процитовано 2 вересня 2020.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ https://warszawa.wyborcza.pl/warszawa/7,54420,26869964,walczy-ze-strefami-wolnymi-od-lgbt-po-materiale-w-wiadomosciach.html
  9. ↑ AG (9 жовтня 2018). Marsz Równości w Lublinie. Prezydent Krzysztof Żuk zakazał marszu i kontrmanifestacji. Kurier Lubelski (pl-PL) . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 серпня 2020.
  10. ↑ Ambroziak, Anton (9 жовтня 2018). Prezydent Lublina zakazał Marszu Równości. "PO boi się, że Marsz im zaszkodzi w wyborach". oko.press. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  11. ↑ Prezydent Lublina zakazał pierwszego w mieście Marszu Równości. www.polityka.pl (пол.). 9 жовтня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
  12. ↑ Nasza historia. Marsz Równości w Lublinie. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  13. ↑ Marsz Równości 2019. Sąd uchylił zakaz prezydenta Lublina. Onet Lublin (пол.). 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ An illustrated guide to the symbols of Polish protests. politicalcritique.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  17. ↑ Biały orzeł na tęczowym tle. Minister Brudziński zarzuca "profanację" symboli narodowych. TVN24. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  18. ↑ Tęczowy orzeł to nie profanacja symboli narodowych. Prokuratura odmówiła wszczęcia śledztwa. gazetapl (пол.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  19. ↑ Tęcza nie obraża? "Dzięki fobiom Brudzińskiego flaga dotarła do szerszej publiczności" [WYWIAD]. www.gazetaprawna.pl. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  20. ↑ Domagała, Małgorzata (5 грудня 2019). Radny PiS Tomasz Pitucha skazany za słowa o Marszu Równości. Musi wpłacić 5 tys. zł dla organizatorów. Gazeta Wyborcza. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 2 вересня 2020.
  21. ↑ Radny PiS z Lublina skazany prawomocnym wyrokiem sądu. Powiedział mocne słowa. www.fakt.pl. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 2 вересня 2020.
  22. ↑ Polish paper to issue 'LGBT-free zone' stickers. BBC News (брит.). 18 липня 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  23. ↑ Polish Court Rebukes 'LGBT-Free Zone' Stickers. Human Rights Watch (англ.). 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  24. ↑ Strefy Wolne od LGBT. strefywolneodlgbt.pl (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  25. ↑ Activist fights homophobia in Poland with photo series of 'LGBT-free' zones. CBC Radio. 10 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  26. ↑ Diese queeren Menschen leben in Polen in sogenannten LGBT-freien Zonen. ze.tt (de-DE) . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  27. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. FAZ o polskich strefach wolnych od LGBT | DW | 28 February 2020. DW.COM (pl-PL) . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  28. ↑ En Europe de l’Est, la guerre du genre est déclarée. Le Monde.fr (фр.). 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  29. ↑ Gera, Vanessa (5 жовтня 2020). Under fire over LGBT rights, Polish leader blames activist. Associated Press. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 15 жовтня 2023. (англ.)
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  31. ↑ https://wyborcza.pl/7,173236,26368890,lgbt-activist-sued-over-bringing-public-attention-to-homophobic.html
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  34. ↑ Obama Foundation. Leaders: Europe. Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  35. ↑ Businessweek, Bloomberg (3 грудня 2020). The Bloomberg 50. Bloomberg. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 14 березня 2023. (англ.)
  36. ↑ TIME 100 Next 2021: Meet the Emerging Leaders Shaping the Future. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  37. ↑ Repertuar - Artykuł Osiemnasty | Kinoteka | Filmowe Centrum Warszawy. web.archive.org. 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 20 серпня 2020.
  38. ↑ The Constitution of the Republic of Poland. www.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бартош_Сташевський&oldid=41003960