Барчук Олексій Степанович

Барчук Олексій Степанович
Народився	14 вересня 1936(1936-09-14) Волковяни, Ґміна Жмудзь, Холмський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер	9 жовтня 2019(2019-10-09) (83 роки) Санкт-Петербург, Росія
Національність	українець
Діяльність	онколог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Степанович Барчук (14 вересня 1936(19360914), село Волковяни, тепер Холмський повіт, Люблінське воєводство, Польща — 9 жовтня 2019, місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський і російський лікар-онколог, головний онколог міста Ленінграда (Санкт-Петербурга). Кандидат медичних наук (1967), доктор медичних наук (1985), професор (1993). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.

Життєпис

У 1960 році закінчив 1-й Ленінградський медичний інститут імені академіка Павлова.

У 1960—1961 роках — лікар-хірург районної лікарні Залізничного району Калінінградської області РРФСР.

З 1961 року — клінічний ординатор, аспірант, молодший науковий співробітник 2-го хірургічного відділення науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова в місті Ленінграді.

1967 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Цитологічне дослідження вмісту плевральної порожнини під час операцій з приводу раку легені».

У 1967—1978 роках — старший науковий співробітник 2-го хірургічного відділення науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.

Член КПРС з 1972 року.

З 1978 року — провідний науковий співробітник, з 1985 року — головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.

1985 року захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Шляхи покращення результатів лікування раку легені».

З 1989 по 2018 рік — керівник другого хірургічного відділення (відділення торакальної онкології та ендоскопічної хірургії) Науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.

Одночасно в 1984—2013 роках — головний онколог міста Ленінграда (Санкт-Петербурга). З 2003 по 2014 роки — головний фахівець з онкології Північно-Західного федерального округу.

Основними напрямками наукової та клінічної діяльності Барчука були питання пов'язані з патогенезом, розробкою профілактичних методик та діагностики в різнобічному лікуванні таких захворювань як раку щитовидної залози, меланом шкіри та раку легенів. У 1968 році за його участі було розроблено та впроваджено в медичні організації Ленінграда методику з діагностики раку легені на первинній стадії, що підвищило результати лікування раку легені до шістдесяти відсотків. Для лікування хворих на онкологію Олексій Барчук розробив методика в якій використовувався фотохімічний та фотофізичний вплив на хворих, ця методика пізніше була впроваджена в практичну діяльність медичних організацій.

Олексій Барчук був членом правління Всеросійського товариства онкологів, Російської асоціації онкологів та був членом Санкт-Петербурзького наукового товариства онкологів. З 1985 року — член редколегії журналу «Питання онкології».

Помер 9 жовтня 2019 року в місті Санкт-Петербурзі.

Нагороди і звання

• орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ст. (Російська Федерація) (22.05.2014)
• орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (14.02.2007)
• медалі
• Премія імені Миколи Миколайовича Петрова Російської академії медичних наук (1999)
• Заслужений лікар Російської Федерації (2003)

Джерела

• журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990. (рос.)
• Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)