Басейн Іртиша
| Басейн Іртиша | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Іртиш | |||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водозбірний басейн | |||
| Частина від | басейн Обі | |||
| Склад | басейн Тоболу | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1 914 000 км² | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| На об'єкті | Іртиш | |||
| ↑ Водний басейн | басейн Обі | |||
| Інше | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Басейн Іртиша у Вікісховищі | ||||
Басейн Іртиша — водозбір річки Іртиш, загальною площею 1 914 тис. км²[1]. Поширюється на території Росії, Казахстану, Китаю та Монголії.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Належить до басейну Обі — у 19 столітті науковці вирішили вважати головною рікою саме Об. У розрізі країн на Росію припадає 1 370 тис. км² площі басейну, Казахстан займає 498 750 км², Китаю та Монголії належать 45 250 км². Частиною басейну Іртиша є суббасейн Тоболу, що займає 395 тис. км²[1].
Опис[ред. | ред. код]
Основними притоками Іртиша є Нарим, Бухтарма, Ом, Тара, Оша, Ішим, Вагай, Конда. Основні річкові порти: Росія — Ханти-Мансійськ, Тобольськ, Тара, Омськ; Казахстан — Павлодар, Семей та Оскемен. На Іртиші збудовано дві гідроелектростанції: в Оскемені збудована 1952 року, у Буктирмі — 1960 року, обидві у Казахстані[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Preliminary assessment of transboundary rivers discharging from EECA countries to the Arctic Ocean and their major transboundary tributaries. Wikiwix archive (англійська) . Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ Irtysh River. Британіка (англійська) . Процитовано 21 березня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
