Батіжник вусатий
Батіжник вусатий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Psophodes nigrogularis Gould, 1844 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Батіжник вусатий[2] (Psophodes nigrogularis) — вид горобцеподібних птахів родини Psophodidae.
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Австралії. Поширений на південному заході та півдні материка. Трапляється у сухих місцевостях із заростями трави та чагарників.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло завдовжки 17-25 см та вагою до 45 г. Тіло міцної статури з округлою головою, коротким, клиноподібним дзьобом, міцними ногами та довгим хвостом з квадратним кінцем. На голові є чубчик. Голова коричнево-сіра, спина та крила коричнево-оливкового кольору, боки горіхового кольору, груди та черевце сірі з корицевими відтінками, а в центральній частині черева є біла пляма. Горло чорне, з білими вусами з боків. Хвіст темно-коричневий, нижня поверхня пір'я піщано-біла з двома чорними поперечними смугами. Дзьоб і ноги карамельно-чорнуваті, а очі темно-коричневого кольору.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Наземний птах, літає рідко та неохоче. Активний вдень. Трапляється поодинці або парами, рідше невеликими зграйками. Живиться комахами, на яких полює на землі, рідше насінням та ягодами. Сезон розмноження триває з липня по жовтень. Моногамні птахи. Самиця займається будівництвом гнізда. Чашоподібне гніздо розташовується між гілками чагарників на висоті 1-2 м над землею. У кладці 2-3 синювато-коричнево-чорних яєць. Насиджує лише самиця. Інкубація триває близько двадцяти днів. Самець співпрацює з самицею під час вирощування пташенят.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Psophodes nigrogularis nigrogularis Gould, 1844 - обмежений невеликою територією на схід від Олбані, де популяція становить близько 500 зрілих особин;
- Psophodes nigrogularis oberon Schodde & Mason, 1991 - зустрічається в розсіяних місцевостях на півдні Західної Австралії і налічує близько 5000 зрілих особин;
- Psophodes nigrogularis lashmari Schodde & Mason, 1991 - ендемік острова Кенгуру, має стабільну популяцію близько 2000 зрілих особин.
Підвид Psophodes nigrogularis leucogaster Howe & Ross, 1933 у 2017 році виокремлений у вид Psophodes leucogaster.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Psophodes nigrogularis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 30 квітня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Garnett, S. (1993) Threatened and Extinct Birds Of Australia. Royal Australasian Ornithologists Union. National Library, Canberra. ISSN 0812-8014
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |