Бачо Киро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бачо Киро
болг. Бачо Киро
Народився 7 липня 1835(1835-07-07)
Бяла Черква
Помер 28 травня 1876(1876-05-28) (40 років)
Велико-Тирново
·повішення
Поховання Велико-Тирново
Країна  Османська імперія
Діяльність письменник, революціонер
Знання мов болгарська
Напрямок етнографія
Конфесія православ'я

Бачо Киро (болг. Бачо Киро; справжнє ім'я і прізвище — Киро Петров; нар. 7 липня 1835, Бяла Черква — пом. 28 травня 1876, Велико-Тирново — болгарський письменник та революціонер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1835 в селі Бяла Черква. У віці 6 років залишився без батька і змушений був працювати, аби родина мала хоч якісь засоби до існування. У 1847-му його мати, Цона Добрева, відправила хлопця в Батошівський монастир на навчання.

На шляху самоосвіти й напруженої праці він виріс як чудовий просвітницький діяч. Він має велику популярність і серед болгарського населення, і серед турецького народу. Пише вірші, присвячені долі поневоленої Болгарії й закликає до повстання.

У 1870-му заснував перший сільський шкільний театр у Болгарії. У 18701871 роках був редактором газети «Македонія».

1876 року очолив загони Квітневого повстання у своєму районі. Виказаний односельцем Тошом Франговим, був розстріляний у рідному місті за вироком османського суду.

Творчість[ред. | ред. код]

Опубліковані книги[ред. | ред. код]

  • «Описание на село Горни Турчета» (1870).
  • «Пътуванието на Бача Кира» (1873).
  • «Второто пътувание на Бача Кира» (1874).

Джерела[ред. | ред. код]