Баєнко Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Баєнко
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Володимирович Баєнко
Народження 9 лютого 1990(1990-02-09) (34 роки)
  Комсомольське, Старобешівський район, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст 185 см
Вага 84 кг
Громадянство  Україна
Позиція центральний захисник
Номер 29
Юнацькі клуби
2003—2004
2005–2007 		Україна «Шахтар» (Донецьк)
Україна «Олімпік» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2012 Україна «Сталь» (Дніпродзержинськ) 0 (0)
2012–2013 Україна «Макіїввугілля» 27 (2)
2014–2016 Україна «Гірник» (Кривий Ріг) 63 (9)
2016 Україна «Зірка» (Кропивницький) 14 (0)
2017 Узбекистан «Бухара» 27 (3)
2018 Латвія «Рига» 23 (5)
2019 Узбекистан «Бухара» 10 (1)
2019–2020 Україна «Ворскла» 15 (1)
2021 Естонія «ФКІ Левадія» 11 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 липня 2020.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2023)

Володимир Володимирович Баєнко (нар. 9 лютого 1990, Кальміуське, Старобешівський район, Донецька область, УРСР) — український футболіст, ігровим амплуа якого було центральний захисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Донецькій області. У турнірах ДЮФЛУ виступав за донецькі «Шахтар» (15 ігор) та «Олімпік» (50 ігор, 1 гол). Далі виступав за аматорські футбольні клуби з чемпіонату області. Перший професіональний контракт підписав напередодні початку сезону 2011/12 із дніпродзержинською «Сталлю», але через травму так і не дебютував у складі свого нового клубу[1].

Професіональну кар'єру розпочав у 2013 році в команді «Макіїввугілля». Провівши рік в макіївському клубі, у 2014 році перейшов у криворізький «Гірник». У першому ж сезоні у складі команди завоював право на підвищення у класі, після чого ще 2 роки виступав за криворіжців у Першій лізі чемпіонату України. Улітку 2016 року «Гірник» був розформований і Баєнко був змушений шукати новий клуб.

26 червня 2016 року підписав контракт із кропивницькою «Зіркою», яка в попередньому сезоні завоювала право виступати у Прем'єр-лізі[2]. У Вищому дивізіоні чемпіонату України дебютував 30 липня 2016 року, вийшовши у стартовому складі в домашньому матчі проти луганської «Зорі»[3]. Протягом першої половини сезону був одним з основних гравців команди, однак після звільнення Даріо Друді і призначення головним тренером Романа Монарьова Баєнко поступово втратив місце в стартовому складі і в січні 2017 року покинув клуб[4].

В лютому 2017 року підписав контракт з узбецькою «Бухарою»[5], де провів увесь сезон 2017 року.

У лютому 2018 року він на правах вільного агента приєднався до клубу «Рига»[6], який тренував український фахівець Віктор Скрипник. Баєнко практично відразу став капітаном команди, з якою у сезоні 2018 року виграв чемпіонат і Кубок Латвії. За рижан Володимир провів 25 матчів у всіх турнірах і забив 5 м'ячів. 4 лютого 2019 року він покинув латвійський клуб[7].

З квітня по червень 2019 року Баєнко знову грав за «Бухару», а 14 серпня він став футболістом «Ворскли» (Полтава)[8]. В першому ж сезоні Баєнко став фіналістом Кубка України 2019/20. При цьому саме невдалий удар Баєнка, який єдиний серед 18 ударів пробив вище воріт в серії пенальті фінального матчу з «Динамо», призвів до поразки полтавчан у тій грі[9]. Примітно що у півфіналі проти «Маріуполя» Баєнко теж не забив свій післяматчевий пенальті, але тоді команда незважаючи на це пройшла далі[10].

У січні 2021 року перейшов у якості вільного агенту до естонського клубу «Левадія», за яку відіграв 11 матчів, забив 2 голи, заробив 4 попередження та 2 вилучення[11]. Після цього завершив кар'єру футболіста, перейшовши на посаду генерального директора ФК «Кривбас», на якій перебуває донині[12].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Історія футболіста, який до останнього вірив у свій успіх. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  2. ↑ Зміни в «Зірці». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  3. ↑ Протокол матчу «Зірка» — «Зоря». Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
  4. ↑ Локтіонов і Баєнко залишили Зірку — UA-Футбол. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  5. ↑ Офіційно. Баєнко — гравець Бухари — UA-Футбол. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  6. ↑ Український захисник може продовжити кар'єру в Латвії ᐉ UA-Футбол. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 11 липня 2020.
  7. ↑ Український захисник став вільним агентом ᐉ UA-Футбол
  8. ↑ Ворскла підсилилася досвідченим захисником ᐉ UA-Футбол
  9. ↑ «Тяжело от этого отойти»: антигерой финала Кубка Украины извинился за незабитый пенальти. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  10. ↑ Юрий Максимов: "Вы словами о Баенко как по сердцу ножом бьете". Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  11. ↑ Володимир Bayenko (Баєнко В.) - Сторінка гравця - Flashscore.ua. www.flashscore.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2024.
  12. ↑ Баєнко Володимир. Команда №1 (укр.). Процитовано 28 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баєнко_Володимир_Володимирович&oldid=42216501