Безшапочний Сергій Борисович
| Безшапочний Сергій Борисович | |
|---|---|
| Народився |
26 листопада 1946 (77 років) Полтава, Українська РСР, СРСР |
| Alma mater | Харківський національний медичний університет |
| Заклад | Полтавський державний медичний університет |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Безшапочний Сергій Борисович (26 листопада 1946, м. Полтава) — радянський та український лікар, учений в галузі медицини, громадський діяч, академік Міжнародної академії отоларингології та Академії медичних наук України, доктор медичних наук, діючий член Української Академії наук, завідувач кафедри оториноларингології вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)[1], головний ринолог України, професор.
Біографія[ред. | ред. код]
Безшапочний Сергій Борисович народився 26 листопада 1946 р м. Полтаві. Після закінчення Харківського інституту працював асистентом кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії.
З 1974 по 1984 рр успішно захистив кандидатську, а потім і докторську дисертацію. Тема кандидатської дисертації, захищеної у 1974 році: «Хирургическая анатомия скуловой кости человека»[2]. Тема докторської дисертації: «Разработка и теоретическое обоснование лечения больных с переломами костей наружного носа и стенок околоносовых пазух».
З 1977 р. читає лекції для студентів медичного та стоматологічного факультетів.
З 1984 року очолює кафедру ЛОР — захворювань Полтавського медичного стоматологічного інституту[1].
В 1985 році С. Б. Безшапочний отримав звання Доктора медичних наук, а в 1987 році - звання професора.
У 1996 році наказом президента України Сергію Борисовичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Наукова діяльність Сергія Борисовича пов'язана з розробкою ендоскопічних методів діагностики та малотравматичних функціональних методів лікування захворювань порожнини носа і навколоносових пазух. Розробив і вдосконалив унікальні інструменти для пластики кісток зовнішнього носа і закріплення уламків в задньому положенні.
Унікальним винаходом Сергія Борисовича, що належить саме до лицьової хірургії є рінокласт[3]. Його принципова різниця в порівнянні з іншими методами полягає в наступному: перед тим як завдати удар, регулюється сила стиснення пружини (в залежності від ступеня викривлення носової перегородки), що дозволяє розтягнути удар по часу. При цьому навантаження на весь організм значно зменшується. Руйнування відбувається тільки в тому місці, куди прикладається інструмент, на кінці якого прикріплена спеціальна медична гума в формі трапеції.
Ще одним унікальним винаходом Сергія Борисовича є Ендопротез спинки носа[4]. Винахід відноситься до рінохірургії і може бути використаний при ринопластиці у хворих з сідлоподібною деформацією носа при наявності збереження носових кісток. Мета винаходу — виняток міграції протеза під шкірою.
Він є головою Українського наукового товариства ринологів. Професор С. Б. Безшапочний — член двох Спеціалізованих рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій, а також є депутатом міської ради.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Колектив кафедри. www.umsa.edu.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ Безшапочный, Сергей Борисович - Хирургическая анатомия скуловой кости человека [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. (14.00.02) - Search RSL. search.rsl.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ Ринокласт. www.findpatent.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ Эндопротез спинки носа. www.findpatent.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
|
