Безшовні труби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Безшо́вні тру́би — сталеві труби, які не мають поздовжнього або спірального зварного шва. Виготовляються методом вальцювання на спеціальних станах. Спосіб виробництва безшовних труб було розроблено у 1891 році братами Максом й Рейнхардом Маннесманами.

Залежно від способу виробництва, безшовні труби бувають гарячовальцьовані і холодновальцьовані.

Їх широко застосовують у нафтовій і хімічній промисловості, котло-, авіа-, автомобіле- і тракторобудуванні, в комунальному господарстві тощо.

Залежно від призначення безшовні труби виготовляють діаметром 0,1—750 мм зі стінками товщиною від сотих часток мм до 50 мм і більше.

Матеріалом для виготовлення є різні вуглецеві, леговані, нержавіючі, кислото- і жаротривкі сталі, кольорові сплави тощо.

Література[ред. | ред. код]