Бекмес з кавуна
Бекмес з кавуна або мед з кавуна — традиційно густий сироп/варення, який виготовляється з соку стиглих кавунів (без додавання цукру). Продукт має густу консистенцію, темно червоний (іноді коричневий) колір, виходить дуже солодкий і абсолютно не нагадує за смаком кавун.
В залежності від сорту кавуна, у смаці можуть бути ноти сливи або гарбуза. Часто цей продукт називають медом з кавуна. Бекмес не тільки смачний продукт, але й має оздоровчі та цілющі властивості.
На Херсонщині процес приготування бекмесу традиційно розпочинається в кінці літа. До нього залучалися цілі села. У процесі приготування бекмесу брала участь вся родина. Протягом радянського періоду вирощували та використовували для бекмесу Астраханський та Мелітопольський сорти.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Історія Бекмеса тягнеться з часів Османської імперії, коли османи пішли з півдня України, але рецепт бекмесу залишився. В XVIII - XIX ст. цукор був дуже дорогим продуктом, тому місцеві мешканці готували собі замість цукру бекмес. Коли з’явилося більше цукру, і він став дешевшим, бекмес перестали масово виготовляти.
В селах Таврії великі жаровні/чани для варіння бекмесу (від 100 до 400 л. кавунового соку) передавали від подвір’я до подвір’я. Сусіди по черзі варили з кавунів бекмес. Отже ця традиція сприяла консолідації громади.
Історично бекмес використовували як солодкий кулінарний делікатес, зважаючи що цукор був дуже дорогим, та як оздоровчо-лікувальний засіб проти нежиті, захворювань нирок та хвороб горла.
На баштанах Херсонщини залишається велика кількість нетоварних кавунів, тому місцеві фермери-ентузіасти відроджують виробництво бекмесу та продають його на локальних фестивалях чи напряму споживачам.
Унікальність бекмесу — в тому, що це екологічно чистий продукт, без домішок.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |