Беляков Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Беляков.
Юрій Володимирович Беляков
 Полковник
Загальна інформація
Народження 22 липня 1961(1961-07-22) (62 роки)
м. Самбір
Alma Mater Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 53 ОМБр
 68 ОЄБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден Червоної Зірки

Ю́рій Володи́мирович Беляко́в (нар. 22 липня 1961(19610722), м. Самбір) — полковник Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1961 року в місті Самбір Львівської області.

Закінчив Київське суворовське військове училище та Бакинського вищого загальновійськового училища.

З 1978 по 1991 рр. служив у Збройних силах СРСР, у тому числі з 1982 по 1983 рр. — у Республіці Афганістан.

З липня 1998 по червень 2006 р. очолював Ужгородське міське товариство ветеранів війни в Афганістані.

2000—2002 — працював в управлінні з питань внутрішньої політики Закарпатської ОДА.

З 2002 року депутат Ужгородської міської ради. 2002—2005 рр. — секретар Ужгородської міської ради. 2007—2008 роки — заступник директора, азгодом і директор ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податковихорганів» ДПА в Закарпатській області.

У 2007 році закінчив Закарпатський державний університет за спеціальністю «Облік і аудит».

З 2008 р. — уповноважений представник Державного комітету України у справах ветеранів у Закарпатській області.

З листопада 2010 по 2014 рік був заступником міського голови Ужгороду, депутатом Ужгородської міської ради VI скликання від партії регіонів.[1][2]

У грудні 2012 року йому підпалили автівку («Hyundai Santa Fe» 2006 року випуску).[3]

Під час депутатської каденції пішов добровольцем в АТО.[4]

Службу проходив: заступником командира 53 окремої механізованої бригади з березня 2015 року по травень 2016 року, з травня 2016 року військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату.[5]

У лютому 2022 року став командиром новоствореної 68-ї окремої єгерської бригади.[5]

З березня 2023 року начальник Закарпатського обласного Центру підготовки населення до національного спротиву.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Белякова Н. В.;
  • Сини — Беляков Сергій та Олександр;
  • Донька — Белякова І. Ю.;

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
  2. ↑ Звіт депутатів фракції «Партії регіонів» в Ужгородській міській раді перенесено. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
  3. ↑ Заступник мера Ужгорода Беляков каже, що він у розпачі і не може уявити, хто підпалив його авто
  4. ↑ Екс-регіонал Беляков, депутат Ужгородської міськради їде на Схід. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 6 січня 2017.
  5. ↑ а б Командир єгерської бригади – повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. АрміяInform. 18 травня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
  6. ↑ Указ Президента України від 6 січня 2016 року № 1/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Указ Президента України від 14 травня 2022 року № 334/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беляков_Юрій_Володимирович&oldid=42377824