Белянкініт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Белянкініт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[d][1] |
| Абревіатура | Byn[2] |
| Хімічна формула | Ca₁-₂(Ti,Nb)₅O₁₂ * 9H₂O (?) |
| Nickel-Strunz 10 | 4.FM.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | аморфний стан[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Dmitry Belyankind[4] |
 Белянкініт у Вікісховищі | |
Белянкініт, бєлянкініт — мінерал, водний титаноніобат кальцію і цирконію острівної будови.
Хімічна формула: (Ti, Ni, Zr, Ca) (O, OH)2 (1,5-2)H2O або СаТі6О13·11Н2О.
Сингонія ромбічна або моноклінна.
Спайність досконала в одному напрямі.
Густина 2,32-2,4. Твердість 2-3,5.
Колір жовто-коричневий. На площинах спайності перламутровий полиск.
Крихкий. Аморфний.
Зустрічається в нефелінсієнітових пегматитах Кольського півострова з мікрокліном, нефеліном, егірином. Крім того, зустрічається в асоціації з евдіалітом, лоренценітом, ромзаїтом і лампрофілітом.
Розрізняють:
- бєлянкініт марганцевистий (відміна бєлянкініту, яка містить до 13 % MnO);
- бєлянкініт ніобіїстий (відміна бєлянкініту, яка містить ніобій).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ http://euromin.w3sites.net/mineraux/BELYANKINITE.html
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Белянкініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Белянкініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Webmin [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.]
