Бенедикта Генрієтта Пфальцька
| Бенедикта Генрієтта Пфальцька | |
|---|---|
| нім. Benedicta Henriette von der Pfalz | |
 Портрет Бенедикти Генрієтти пензля невідомого майстра, близько 1680 року, Королівська колекція | |
| герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу | |
| Початок правління: | 30 листопада 1668 |
| Кінець правління: | 28 грудня 1679 |
| Інші титули: | княгиня-консорт Калленбергу |
|
| |
| Попередник: | Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька |
| Наступник: | Софія Пфальцька |
|
| |
| Дата народження: | 14 березня 1652 |
| Місце народження: | Париж |
| Країна: | Франція |
| Дата смерті: | 12 серпня 1730 (78 років) |
| Місце смерті: | Аньєр-сюр-Сен, Франція |
| Чоловік: | Йоганн Фрідріх Брауншвейг-Люнебурзький |
| Діти: | Анна Софія, Шарлотта Феліцита, Генрієтта Марія, Вільгельміна Амалія |
| Династія: | Дім Пфальц-Зіммерн, Вельфи |
| Батько: | Едвард Пфальцький |
| Мати: | Анна Ґонзаґа |
Бенедикта Генрієтта Філіпіна Пфальц-Зіммернська (нім. Benedikta Henriette Philippine von der Pfalz-Simmern, 14 березня 1652 — 12 серпня 1730) — німецька аристократка XVII—XVIII століть, донька пфальцграфа Едварда Зіммернського та принцеси Анни Ґонзаґи-Неверської, дружина герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 14 березня 1652 року у Парижі. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині пфальцграфа Едварда Зіммернського та його дружини Анни Ґонзаґи-Неверської. Мала старших сестер Луїзу Марію та Анну Генрієтту. Брат помер немовлям до її народження.
Мешкало сімейство у Парижі. Доньки виховувалися у католицькому дусі. Батька не стало, коли Бенедикті Генрієтті було 11 років. Матір більше не одружувалася. За словами італійського історика Джованні Баттісти Інтри, вона «тримала один з найвизначніших літературних салонів у перші роки правління Людовіка XIV».
Була видана заміж у 16-річному віці за 43-річного герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха. Вінчання відбулося 30 листопада 1668 року у Ганновері. Наречена прибула до міста за кілька тижнів до церемонії — 9 листопада 1668 року, про що свідчить мідна гравюра Георга Фрідріха Гримма. З нагоди весілля відбулася прем'єра опери «Аделаїда» композитора Антоніо Сарторі.[1]
Бенедикта привезла із собою багато французьких придворних, що сприяло розквіту бароко у Ганновері. На її прохання Йоганн Фрідріх найняв музикантів, які пройшли навчання у французькому стилі, у тому числі співачку Анну Софі Бонн. Герцогиня також просувала італійську оперу і сама музиціювала. Вважалася дуже невимогливою, оскільки була задоволена, коли «мала свої книги та гітару».
У подружжя народилося четверо доньок:
- Анна Софія (1670—1672) — прожила 2 роки;
- Шарлотта Феліцита (1671—1710) — дружина герцога Модени та Реджо Рінальдо III, мала семеро дітей;
- Генрієтта Марія (1672—1757) — одружена не була, дітей не мала;
- Вільгельміна Амалія (1673—1742) — дружина імператора Священної Римської імперії Йозефа I Габсбурга, мала сина та двох доньок.
Наприкінці 1679 року Йоганн Фрідріх помер. Герцогиня з доньками після цього переїхала до Франції, де мешкала у своєї кузини Лізелотти. Згодом певний час прожила в Модені, при дворі свого зятя Рінальдо, проте швидко залишила Італію, оскільки він погано поводився з нею. Повернувшись знову до Франції, оселилася у своєї сестри Анни Генрієтти. Весь цей час продовжувала листування з Готфрідом Вільгельмом Ляйбніцем, який з 1767 року був радником і бібліотекарем її чоловіка.
Померла 12 серпня 1730 року в Аньєр-сюр-Сен. Була похована у князівській крипті замкової церкви Ганноверу. Нутрощі знаходяться у церкві Святої Женевьєви в Аньєр-сюр-Сен.[2]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Фрідріх IV | Луїза Юліана Оранська | Яків I | Анна Данська | Луї де Ґонзаґа-Невер | Генрієтта Клевська | Шарль де Гіз | Генрієтта Савойська-Війяр | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх V | Єлизавета Стюарт | Карл I Ґонзаґа-Невер | Катерина Лотаринзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едвард Пфальцький | Анна Ґонзаґа-Неверська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бенедикта Генрієтта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Christian Seebald: Libretti vom «Mittelalter», Walter de Gruyter, 2009, стор. 40
- ↑ Пфальцькі Віттельсбахи [1] [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Wilhelm Rothert: Benedikta, Herzogin von Hannover, in ders.: Allgemeine Hannoversche Biographie, Band 3: Hannover unter dem Kurhut 1646–1815, Sponholtz, Hannover 1916, стор. 100–101.
- Linda Maria Koldau: Frauen-Musik-Kultur: ein Handbuch zum deutschen Sprachgebiet der Frühen Neuzeit, Böhlau, Köln / Weimar 2005.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пфальцькі Віттельсбахи [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Бенедикти Генрієтти Пфальц-Зіммернської [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Йоганна Фрідріха Брауншвейг-Люнебурзького [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
