Бенжамен Нікола Марі Аппер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенжамен Нікола Марі Аппер
фр. Benjamin Nicolas Marie Appert
Народився 10 вересня 1797(1797-09-10)[1][2][3]
Париж, Франція[3]
Помер 17 січня 1873(1873-01-17)[1][2] (75 років)
Країна  Франція[3]
Діяльність письменник, філантроп, педагог
Сфера роботи філантропія[2]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Бенжаме́н Нікола́ Марі́ Аппе́р (фр. Benjamin Nicolas Marie Appert; 10 вересня 1797  — 1847) — відомий французький філантроп, письменник і публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Бенжамен Нікола Марі Аппер народився в Парижі 10 вересня 1797 року.

Аппер здобув освіту в Імператорському художньому училищі. Починаючи з 1816 року, Аппер присвятив себе запровадженню методів взаємного навчання; перші спроби він зробив у Північному департаменті, потім, дуже успішно, — при лікарняних та полкових школах.

У 1818 році Аппера викликали в Париж і доручили влаштувати «Нормальну школу для офіцерів і унтер-офіцерів». У 1820 році він улаштував школу у військовій тюрмі в Монтегю і викладав у ній безплатно до 1822 року, коли його звинуватили в сприянні втечі двох в'язнів, що раніше фігурували у процесі Сомюра. За вироком суду, Бенжамена Нікола Марі Аппера посадили у тюрму Ла-Форс.

Після звільнення у 1825 році Бенжамен Нікола Марі Аппер вирушив подорожувати Францією, щоб із благодійною метою оглянути в'язниці, школи та інші установи. У цей час він заснував «Journal des prisons», (1826—1830).

У 1846 році Аппер покинув Францію. Спочатку він оглядав тюрми Бельгії, а в 1847 році — Пруссії. Після Лютневої революції у Франції він з тою ж метою відвідав Саксонію, Баварію та Австрію. Про свої спостереження Аппер написав і опублікував ряд праць. У своїх творах він виступав з різкою критикою утримання в'язнів в одиночних камерах.

Помер Бенжамен Нікола Марі Аппер у 1847 році.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Праці французькою мовою:

  • «Dix ans à la cour du roi Louis-Philippe» (три томи, Берлін, 1846 рік)
  • «Voyage en Belgique» (Два томи, Брюссель, 1846 рік),
  • «Voyage en Prusse» (Берлін, 1847 рік),
  • «Hambourg, ses prisons et ses hospices» (Гамбург, 1850 рік).
  • «Voyage dans les Principautés Danubiennes» (Майнц, 1854 рік)[4].

Публікації німецькою мовою:

  • «Die Geheimnisse des Verbrechens, der Verbrecher und des Gefängnisslebens» (2 томи, Лейпціг, 1851 рік);
  • «Guter Rat an meine armen Freunde, die Gefangenen» (Берлін, 1850 рік);
  • «Ratschläge für Direktoren, Geistliche und Aerzten von Gefängnissen» (Гамбург, 1851 рік),
  • «Die Gefängnisse Spitäler und s. w. Oesterreich, Bayern, Preussen, Sachsen, Belgien» (3 томи, Відень, 1851—52 рр.),
  • «Ueber Wohltätigkeits und Strafanstalten» (Лейпціг, 1853 рік),

Примітки[ред. | ред. код]