Бенно Магнуссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бенно Магнуссон
Особисті дані
Народження 2 лютого 1953(1953-02-02) (71 рік)
  Олем[d]
Зріст 174 см
Громадянство  Швеція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1971–1973 Швеція «Отвідабергс ФФ» 52 (11)
1974 Німеччина «Кайзерслаутерн» 16 (0)
1974–1976 Німеччина «Герта» 22 (1)
1976–1984 Швеція «Кальмар» 169 (37)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1981 Швеція Швеція 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Бенно Магнуссон (швед. Benno Magnusson, нар. 2 лютого 1953, Олем) — шведський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду «Отвідабергс ФФ», в якій провів три сезони. У 1972 і 1973 роках разом із клубом виграв чемпіонат Швеції. У 1973 році він також зіграв у фіналі Кубка Швеції, але його програв там «Мальме» 0:7 і трофей не здобув.

Наприкінці 1973 року він перейшов до німецького «Кайзерслаутерна» і дебютував у Бундеслізі 5 січня 1974 року в грі проти «Вердера» (1:3). Влітку 1974 року він став гравцем берлінської «Герта» і 31 серпня 1974 року в зустрічі проти «Баварії» (1:2), він забив перший гол у Бундеслізі і за підсумками сезону 1974/75 став з командою віце-чемпіоном Західної Німеччини.

У 1976 році Магнуссон повернувся до Швеції, де підписав контракт з «Кальмаром», у складі якого 1978 року вдруге зіграв у фіналі Кубка Швеції, але і цього разу його команда програла «Мальме» (0:2), залишившись без трофею. Лише з третьої спроби, у 1981 році, Магнуссон виграв таки Кубок Швеції, обігравши в фіналі «Ельфсборг» (4:0). Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Кальмар» у 1984 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

23 травня 1973 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швеції у кваліфікаційному матчі до чемпіонату світу 1974 року проти Австрії (3:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де зіграв дві гри своєї команди — з Болгарією (0:0) та Уругваєм (3:0), а команда не подолала другий груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 11 матчів[1].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Отвідабергс ФФ»: 1972, 1973
«Кальмар»: 1981

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його старший брат, Роджер Магнуссон[en], також був футболістом і гравцем збірної Швеції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sweden national football team stats. passagen.se (Swedish) . Архів оригіналу за 9 June 2001. Процитовано 16 May 2012.

Посилання[ред. | ред. код]