Бенґт Бірґерссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенґт Бірґерссон
швед. Bengt Birgersson
 
Народження: 1254[1][2][3]
Смерть: 25 травня 1291[1]
Причина смерті: чума
Країна: Швеція
Релігія: католицька церква[4]
Рід: Фолькунги
Батько: Біргер Ярл
Мати: Інгеборг Еріксдоттер Шведська

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бенґт Бірґерссон (швед. Bengt Birgersson; 1254 — 25 травня 1291) — середньовічний шведський прелат, єпископ і герцог[5].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Бенґт Бірґерссон походив з династії Б'ельбу[6]. Він був молодшим сином Біргера Магнуссона (Біргера Ярла), фактичного правителя Швеції з 1250 по 1266 рік. Його матір'ю була шведська принцеса Інґеборґ, дочка шведського короля Еріка X і сестра шведського короля Еріка XI[7][8][9][10]. Двоє його братів, Вальдемар і Магнус, пізніше стали королями Швеції[11][12].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Він зробив церковну кар'єру. Коли він був архідияконом Лінчепінзького собору, став канцлером свого брата — короля Магнуса. У 1284 році, через деякий час після смерті свого старшого брата Еріка Смоландського, під час правління Магнуса, він став герцогом Фінляндії. Він був першим відомим власником цього титулу та уділу. У 1286 році він був обраний єпископом Лінчепінга. Існують принаймні два його заповіти, від 1287 і 1289 років. Він помер від чуми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bengt Birgersson — 1917.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  4. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  5. Bengt, biskop i Linköping 1286–91. Nordisk familjebok. Процитовано 1 серпня 2020.
  6. Folkungaätten. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 1 серпня 2020.
  7. Lagerqvist & Åberg in Kings and Rulers of Sweden ISBN 91-87064-35-9 p. 19
  8. Sten Engström. Birger Magnusson. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 31 січня 2019.
  9. Sture Bolin. Erik Knutsson. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 31 січня 2019.
  10. Sture Bolin. Erik Eriksson. Svenskt biografiskt lexikon. Процитовано 31 січня 2019.
  11. Valdemar Birgersson, kung av Sverige. KulturNav. Процитовано 31 січня 2019.
  12. Ulf Sundberg (1999). Magnus Birgersson "Ladulås". pennanochsvardet.se. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 31 січня 2019.