Берзон Інна Соломонівна
| Інна Соломонівна Берзон | |
|---|---|
| Народилася |
березень 1914 або 1914[1] Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
| Померла |
1974[1] Москва, СРСР |
| Місце проживання | Москва |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | фізик, геофізик, сейсмолог, викладачка університету |
| Alma mater | НТУ ДП |
| Галузь | геофізика[1] і сейсмологія[1] |
| Заклад | Schmidt Institute of Physics of the Earthd |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Гамбурцев Григорій Олександрович |
| У шлюбі з | Q20020980? |
Інна Соломонівна Берзон (березень 1914, Біла Церква — 1974, Москва[2]) — радянська геофізикиня-сейсморозвідниця і сейсмологиня, доктор фізико-математичних наук, професорка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася у Білій Церкві Київської губернії Російської імперії у березні 1914 року. Закінчила Дніпропетровський гірничий інститут.
1936 року в українській нафтовій експедиції познайомилася з Р. А. Гамбурцевим, який приїхав консультувати сейсмічну групу. Ця зустріч визначили вибір її професії — сейсмічна розвідка.
З 1938 року працювала в лабораторії сейсморозвідки Інституту теоретичної геофізики АН СРСР, створеної Григорієм Гамбурцевим, з 1955 року завідувач лабораторії.
У 1938 році експериментально встановила можливість простеження годографів поперечних та обмінних відбитих хвиль.
Доктор фізико-математичних наук (1957).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Высокочастотная сейсмика. Изд-во Академии наук СССР, 1957[3]
- Динамические характеристики сейсмических волн в реальных средах. Изд-во Академии наук СССР, 1962
- Интерпретация и обнаружение сейсмических волн в неоднородных средах: Сборник статей. Наука, 1971
- Сейсмические волны в тонкослоистых средах. Наука, 1973
- Физические основы сейсмического метода отраженных волн в платформенных условиях. Наука, 1974
- Сейсморазведка тонкослоистых сред. Наука, 1976
- Строение Земли по динамическим характеристикам сейсмических волн. Наука, 1976
- Сейсмическая разведка вертикально-слоистых сред фундамента. Недра, 1977
Сім'я[ред. | ред. код]
Чоловік — Іван Петрович Пасічник, лауреат Ленінської премії, доктор фізико-математичних наук, професор. Син — Віктор Іванович Пасічник, доктор фізико-математичних наук, професор.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дороги жизни: воспоминания об И. С. Берзон: (к 90-летию со дня рождения): [сборник] / Ин-т физики Земли им. О. Ю. Шмидта, Рос. акад. наук; [сост. А. Г. Гамбурцев, М. В. Сакс]. — Москва: ИФЗ, 2004. — 141 с, [6] л. ил: ил., факс. ; 21 см. — Библиогр. список работ И. С. Берзон: с. 133—140
- Инна Соломоновна Берзон // Геофизика. 1994. № 3. С. 56-56.
- Инна Соломоновна Берзон. (Геофизик, 1914—1974. Некролог). — Изв. АН СССР. Физика Земли, 1974, No 7, с 103—104.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ К 90-летию Института физики Земли РАН: 60 лет в ИФЗ. Субъективные заметки (рос.). CyberLeninka. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Инна Соломоновна Берзон. Высокочастотная сейсмика. — Изд-во Академии наук СССР, 1957. — 324 с.