Берман Матвій Давидович

Матвій Берман
Ім'я при народженні	Матвій Давидович Берман
Народився	10 квітня 1898(1898-04-10) або 1898 Чита, Російська імперія
Помер	7 березня 1939(1939-03-07) Москва, СРСР ·вогнепальне поранення
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Іркутське військове училищеd
Членство	Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія	КПРС
Брати, сестри	Берман Борис Давидович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Матвій Давидович Берман (10 квітня 1898(1898-04-10) або 1898, Чита — 7 березня 1939(1939-03-07), Москва) — високопоставлений співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу (1935). Начальник ГУЛАГ ОГПУ-НКВД (1932–1937).

Ранні роки

Народився у Читинському повіті Забайкальської губернії в єврейській родині. Закінчив Іркутське військове училище, прапорщик. Учасник Жовтневої революції та Громадянської війни в Сибіру. У 1918 вступив в РКП(б).

ВЧК-ОГПУ-НКВД

З 1918 — голова повітової ЧК в Глазові Вятської губернії. За пияцтво виключався з РКП(б) в 1918, але незабаром відновлений. З 1920 по 1930 обіймав посади голів регіональних органів ВЧК-ГПУ (Томської, Єнісейської, Семипалатинської, Іркутської). В 1923–1924 нарком внутрішніх справ Бурят-Монгольської АРСР. В 1924 році входив до складу редколегії журналу «Життя Бурятії». В 1924 переведений на роботу в Середню Азію. В 1924–1927 — повпред ОГПУ в Середній Азії. В 1927–1928 голова ОГПУ УзРСР.

ГУЛАГ

З 1930 року — заступник начальника, а з 9 червня 1932 — начальник ГУЛАГ (до 16 серпня 1937). Одночасно був начальником переселенського відділу НКВС (1936), начальником будівництва каналу Волга-Москва (1936–1937), з вересня 1936 по серпень 1937 — заступник голови НКВС СРСР і одночасно начальник ГУЛАГу.

Згадується в книзі Олександра Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ»: «Належало б їм викласти на укосах каналу шість прізвищ — головних підручних у Сталіна і Ягоди, головних наглядачів Бєломора, шістьох найманих вбивць, записавши за кожним тисяч по тридцять життів: Фірін — Берман — Френкель — Коган — Раппопорт — Жук»(рос.)

Останні роки

З серпня 1937 по грудень 1938 року — народний комісар зв'язку СРСР.

Член ЦВК СРСР в 1935–1937 роках, депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання.

23 грудня виключений з ВКП(б) і 24 грудня 1938 арештований прямо в кабінеті Георгія Маленкова. Утримувався в Луб'янській в'язниці.

Розстріляний за вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР 7 березня 1939 на розстрільному полігоні «Комунарка».

Посилання

• Берман на сайті «Хронос» [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Берман на сайті «Меморіал» [Архівовано 23 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Берман на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 24 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)