Бернар-Анрі Леві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леві.
Бернар-Анрі Леві
фр. Bernard-Henri Lévy
Народження 5 листопада 1948(1948-11-05)[1][2][…] (75 років)
Beni Safd, Béni Saf Districtd, Айн-Темушент, Алжир
Громадянство (підданство)  Франція[4]
Знання мов
  • французька[5] і англійська
    • Діяльність
  • кінорежисер, сценарист, журналіст, прозаїк-романіст, підприємець, актор, кінопродюсер, видавець
    • Член comité de lecture des éditions Grassetd
    Alma mater Вища нормальна школа (1971), Lycée Pasteurd, ліцей Людовика Великого і Інститут політичних досліджень
    Літературний напрям Нові філософи
    Зазнав впливу
  • Андре Мальро, Жан-Поль Сартр і Емануель Левінас
    • Вчителі Жак Дерріда і Луї Альтюссер
    Визначний твір
  • Adventures on the Freedom Road: The French Intellectuals in the 20th Centuryd, American Vertigod і Left in Dark Timesd
    • Історичний період Сучасна філософія
    Конфесія атеїзм
    Брати, сестри Véronique Lévyd
    У шлюбі з Arielle Dombasled
    Діти
  • Justine Lévyd і Antonin Lévyd
    • Нагороди
    bernard-henri-levy.com
    CMNS: Бернар-Анрі Леві у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Бернар-Анрі Леві (фр. Bernard-Henri Lévy, широко знаний як BHL; нар. 5 листопада 1948(19481105), Бені-Саф) — французький філософ, письменник, політичний журналіст. Співзасновник групи «Нові філософи»; регулярно пише огляди в тижневику «Le Point», володіє часткою щоденної газети «Ліберасьйон».

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в Алжирському місті Бені-Саф у єврейській родині. Батько Бернара-Анрі був власником великої лісопромислової компанії «La Becob». 1954 року родина переїхала до Франції, у передмістя Парижа — Неї-сюр-Сен. 1968 року Бернар-Анрі вступив до Вищої нормальної школи.

    Журналістську діяльність розпочав, працюючи у газеті «Combat». 1971 року їздив до Індії, де висвітлював війну за незалежність Бангладеш від Пакистану. З 1973 року — редактор видавництва «Grasset», в якому згодом виходили його книги. Написав понад 20 книг, переважно на злободенні соціальні та політичні теми: Варвара з людським обличчям, Грассе, 1977; Французька ідеологія, Грассе, 1981; Століття Сартра, Грассет, 2000; Хто вбив Даніеля Перла?, Грассе, 2003; Американське запаморочення, Грассе, 2006; Цей великий труп догори ногами, Грассе, 2007; Документи, що посвідчують особу, Грассе, 2010; Війна, не люблячи її, Грассе, 2011; Пригоди правди. Живопис і філософія, оповідання, Грассет, 2013; Готель Європа, Грассе, 2014; Дух іудаїзму, Грассе, 2016; Імперія та п'ять королів, Грассе, 2017; Цей вірус, який зводить з розуму, Грассе, 2020; На дорозі людей без імені, Грассе, 2020.

    У 1974 році одружився з моделлю Ізабель Дутрелуїнь (Isabelle Doutreluigne), яка народила йому двох дітей.

    Леві знаний як один із засновників школи «Нової філософії», критик сучасного марксизму (книга «Варварство з людським обличчям», 1977).

    У 1984 році Леві брав участь у створенні громадської організації «SOS racisme» покликаної для того, щоб залучати голоси чорних і арабських виборців для Соціалістичної партії Франції та її лідера Франсуа Міттерана. 1986 року їздив до Ефіопії.

    На початку 1990-х висвітлював конфлікт у колишній Югославії, виступаючи на захист боснійських мусульман. 1991 року призначений директором державної кінокомісії (commission d'avances sur recettes), що розподіляє державні субсидії для кіно.

    У 1993 році одружився з актрисою Аріель Домбаль. 1997 року зняв фільм «День і ніч» («Le Jour et la nuit») зі своєю дружиною і Аленом Делоном у головних ролях.

    У 1999 році в своїх статтях виступив на боці «Армії визволення Косова» та закликав до бомбардувань у Сербії.

    Підтримував війну з тероризмом в Афганістані.

    Леві — борець з мусульманським фундаменталізмом. 2005 року він разом з Салманом Рушді виступив із маніфестом «Разом проти нового тоталітаризму», в якому піддав критиці карикатурний скандал 2005-2006 років і спроби поширення мусульманського способу життя в Європі.

    Під час війни в Південній Осетії в 2008 році вів репортажі з Грузії, брав інтерв'ю у президента Михайла Саакашвілі.

    У 2008 році вийшла книга «Вороги суспільства» — листування Леві зі знаменитим французьким письменником Мішелем Уельбеком.

    У травні 2010 року підписав петицію групи «JCall» до Європарламенту, що закликає, зокрема, чинити тиск на Ізраїль. Петиція викликала суперечливі відгуки в Ізраїлі, та в цілому по світу.

    У березні 2011 року брав участь у переговорах з лівійськими повстанцями в Бенгазі і публічно просував міжнародне визнання недавно створеної Національної перехідної ради. Пізніше, в тому ж місяці, він разом з Ніколя Саркозі просував ініціативу по військовому втручанню у Лівії.

    2013 рік — веде активну пропаганду проти уряду Сирії. 20 червня 2013 він випустив чергову статтю під назвою «Врятуйте Алеппо!» («Sauvez Alep!»), В якій закликає розпочати вторгнення в Сирію проти «кривавого режиму Башара Асада».

    З 2015 року засновник і директор французького видання «Правила гри» (La Règle du Jeu), редактор Le Point, а також в інших європейських та американських виданнях, де він щотижня аналізує політичні, мистецькі та культурні новини.

    Протягом 2022 року подорожує Україною під час російського вторгнення в Україну. Того ж року Бернар-Анрі Леві зняв свій перший документальний фільм про війну «Чому Україна» («Pourquoi l'Ukraine»)[6], який включав зустріч Бернара-Анрі Леві та Володимира Зеленського[7].

    Він зняв другу кінострічку, документальний фільм «Слава Україні» («Slava Ukraini») (2023)[8], зі сприйняття подій з окопів та переживання і емоції людей, постраждалих від війни. Відображав, як Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Показ фільму пройшов перед переповненою залою поважних гостей, журналістів та прихильників у Варшаві 15 травня 2023 року[9].

    У 2023 році активно закликав до виключення РФ з Ради Безпеки ООН[10].

    Ставлення до України[ред. | ред. код]

    Бернар-Анрі Леві про Майдан[ред. | ред. код]

    1 квітня 2008 року у тексті, написаному разом з філософом Андре Глюксманом, опублікованому в газеті Le Monde, Бернар-Анрі Леві закликає прийняти Україну та Грузію до НАТО[11].

    9 лютого 2014 року відвідав Київ, де виступив на Майдані Незалежності з підтримкою вимог Євромайдану[12]. Під час своєї промови заявив: «Я французький громадянин, я — європейський федераліст, але сьогодні на Майдані, який нагадав Європі про її першочергові покликання, я також українець».[13]

    11 лютого 2015 року разом з Президентом Порошенком[14] прилетів підтримати українців у Краматорську[15][6].

    20 лютого під час інтерв'ю Юрію Макарову сказав, що у Франції існує вираз: «Порошенко нас всіх підкорив»[16].

    2 березня 2014 року Бернар-Анрі Леві виступив з другою промовою на Майдані в Києві[17]. «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи її міст»[17].

    Бернар-Анрі Леві в Тель-Авівському університеті 2 червня 2011

    4 березня 2014 року французький журнал La Régle du jeu під редакцією Бернара-Анрі Леві запросив до Парижа кандидатів на пост президента України, зокрема майбутнього мера Києва Віталія Кличка, для участі у зустрічі, після того, як був організований візит до Франсуа Олланда[18][19][20].

    Бернару-Анрі Леві належать слова:

    Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших військових, захоплювався б воїнами в Дебальцевому, які довго перебували під шквальним вогнем противника, які не відступили доти, доки не отримали наказу. Якби я був українцем, то відчував би вдячність до керівництва країни. Ви маєте хорошого президента, він не був готовий до керівництва держави під час війни, але зараз він добре справляється.... А простим українцям я б порадив набратись терпіння і сміливості, але ви і так наділені цими рисами! [21]

    Бернар-Анрі Леві грає у своїх п 'єсах «Готель Європа» та «У пошуках Європи» в Україні[ред. | ред. код]

    8 серпня 2014 року в Одеському оперному театрі відбулася постановка проєвропейської п 'єси «Готель Європа», написаної та створеної Бернаром-Анрі Леві, у його авторському виконанні[22].

    За кілька місяців, 21 лютого 2015 року Бернар-Анрі Леві знову виконав її на сцені Київської опери[23]. Він також представить свою п 'єсу у Львові 28 травня 2015 року[24].

    За кілька років, 28 березня 2019 року, Бернар-Анрі Леві повертається на сцену: він виступає у Києві зі своїм другим театральним монологом «У пошуках Європи»[25].

    Агентство модернізації України: пропозиція плану Маршалла[ред. | ред. код]

    3 березня 2015 року Бернар-Анрі Леві став одним із трьох засновників Агентства модернізації України[26] — разом із членом Палати лордів Великої Британії лордом Річардом Різбі та депутатом німецького парламенту і головою Німецько-української парламентської групи Карлом-Георгом Вельманом[27].

    В ході презентації агенції, співзасновник Агентства модернізації України Бернар-Анрі Леві зазначив, що президент Франції Франсуа Олланд бачить в проєкті план Маршалла «нашого часу»[28].

    «Президент Олланд — президент Франції сказав мені: „Я вас підтримую і даю вам можливість розкрити потенціал“», — сказав Бернар-Анрі Леві в ході презентації Агентства у Відні[29].

    У вересні 2015 року Бернар-Анрі Леві взяв участь у 12-й конференції Ялтинської європейської стратегії (YES)[30], темою якої була "Як доля України впливає на Європу та світ сьогодні? ".

    Промова у Бабиному Ярі[ред. | ред. код]

    29 вересня 2016 року від імені Президента Французької Республіки Франсуа Олланда Бернар-Анрі Леві вшановує пам 'ять жертв масових розстрілів в Бабиному Яру[31], виступаючи з промовою[32][33] до 75-ї річниці цієї трагедії, у присутності Президента Європейської Ради Дональда Туска, Президента Німеччини Йоахіма Гаука, представника Реувена Рівліна, Глави держави Ізраїль та представників єврейських громад України: «Все це для вашої країни […] є кроком вперед у напрямку повернення до Європи»[31].

    Бернар-Анрі Леві та Володимир Зеленський[ред. | ред. код]

    Бернар-Анрі Леві зустрічається з Володимиром Зеленським напередодні його обрання, 30 березня 2019 року[34][35]. Леві описує цю зустріч у пресі[36]. Наприкінці зустрічі Зеленський звертається до Бернара-Анрі Леві та його знімальної групи, що з'являється у сцені фільмі «Чому Україна»: «У мене є нові друзі»[7]. За кілька місяців ці дві постаті знову зустрінуться на конференції YES у Києві 13 вересня 2019 року[37]. Вони знову зустрічаються у 2020 році, з нагоди репортажу[38] Бернара-Анрі Леві, знаятого на лінії фронту на Донбасі[39][38] на якій захисники України стикаються з російськими силами. Леві каже: «Зеленський перетворився на воєначальника. […] Я бачив, сходження борця, чия мужність вражає сьогодні весь світ»[40].

    Філософ не впустив можливості зауважити мужність українського президента, якого він називає «Президент-Мужність» і порівнює з Черчиллем[41], — «Ця людина, яка спускається з непокритою головою вулицями Києва після бомбардувань, є молодим Черчиллем»[42], — і додає: «Є щось дуже велике у цій людині, яка захищає свою країну, яка захищає свою землю […] Вона захищає найкраще з європейських цінностей. […] Він вражає силою і неймовірним благородством, це приголомшує»[43].

    13 грудня 2022 року Бернар-Анрі Леві зустрічається в Парижі з першою леді України Оленою Зеленською. Так, філософ передає авторські права на свій фільм[44] Фундації Олени Зеленської.

    2022—2023: Бернар-Анрі Леві на фронті разом з українським опором[ред. | ред. код]

    Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Бернар-Анрі Леві рішуче засуджує путінську агресію[45] та підтримує Зеленського і хвалить його мужність[46].

    1 березня 2022 року Бернар-Анрі Леві та журнал La Régle du Jeu, заснований філософом, організовують велику зустріч у Театрі Антуана[47] в Парижі на підтримку українського народу та президента Зеленського. Леві заявляє у своєму виступі: «Зеленський поводиться як велика людина, з нечуваною мужністю, мужністю, гідною великих»[47]. На цій зустрічі виступають численні політики, а також журналісти, письменники, кінематографісти[48].

    5 березня 2022 року Леві бере участь у великій паризькій демонстрації на підтримку Францією України; він виголошує промову на площі Бастилії перед кількома тисячами демонстрантів[42] і закликає до озброєння українського опору: «Щоб припинити бійню, ми повинні передати українцям засоби самозахисту. Для захиту їхньої землі, їхніх сімей, їхніх цінностей, які є і нашими. […] Україні потрібна зброя, щоб зупинити цю війну і виграти мир»[42].

    Міжнародний репортер Wall Street Journal[49][50][51], Tablet[52][53][54][55], La Repubblica[56][57] та Paris-Match[58][59][59][60][61] Бернар-Анрі Леві протягом 2022 року публікує нові репортажі[62][63][64] та фільм «Чому Україна»[65][66], які розповідають про війну. Його тексти публікуються у світовій та українській пресі[67]. Його фільм транслювався на французькому телеканалі Arte[7] 28 червня 2022 року, перш ніж бути представленим у штаб-квартирі Організації Об 'єднаних Націй[68] у Нью-Йорку 27 жовтня 2022 року[69].

    У жовтні 2022 року Бернар-Анрі Леві писав у статті: "Ми повинні очікувати остаточного маневру, який виведе цю війну з її суто військової фази. […] Підриву, наприклад, Каховської греблі і затоплення Херсонської області. Запуску, як він це було в середині вересня, хоч і в меншому масштабі, крилатої ракети на греблю гідроелектростанції річки Інгулець з наслідками для Кривого Рогу[70]. 6 червня 2023 року Каховська гребля гідроелектростанції була зруйнована збройними силами Російської Федерації[71].

    У вересні 2022 року Леві здійснив четверту поїздку на фронт в Україні[72]. Наступного місяця Бернар-Анрі Леві перетнув Україну зі Сходу на Південь, по нових лініях фронту, проведених українським контрнаступом. Ці поїздки, зняті Бернаром-Анрі Леві та Марком Русселем, дадуть другий фільм про війну Росії проти України, «Слава Україні»[8][73], випущений 22 лютого 2023 року[74]. За кілька днів, 26 лютого 2023 року, в Києві відбувається спеціальний показ фільму в Україні[75][76][77][73][78] в присутності багатьох українців і уповноважених політиків[79]. Фільм також показали у Сполучених[80][81][82][83][84] Штатах у травні 2023 року в Організації Об 'єднаних Націй у Нью-Йорку, в Лос-Анджелесі, Чикаго, Філадельфії та Вашингтоні, округ Колумбія, перед Конгресом США, перед показом у Польщі[85], а також у Європейському парламенті[86][87] та у Національній Асамблеї у Франції перед депутатами[88].

    У червні 2023 року Бернар-Анрі Леві вирішує провести більшу частину літа у воєнній Україні[89].

    В грудні 2023 року привіз показати конгресменам США свій документальний фільм "Героям Слава (Слава Україні)".[90]

    Нагороди[ред. | ред. код]

    • Орден «За заслуги» III ст. (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[91]

    Твори[ред. | ред. код]

    • Bangla Desh, Nationalisme dans la révolution, 1973 (réédité sous le titre Les Indes rouges 1985)
    • Варварство з людським обличчям / La Barbarie à visage humain, Grasset, 1977, ISBN 2-246-00498-5
    • Заповіт Бога / Le Testament de Dieu, 1979
    • L'Idéologie française, 1981
    • Questions de principe I, 1983
    • Диявол в голові / Le Diable en tête, 1984
    • Impressions d'Asie, 1985
    • Questions de principe II, 1986
    • Éloge des intellectuels, 1988
    • Останні дні Шарля Бодлера / Les Derniers Jours de Charles Baudelaire, 1988
    • Questions de principe III, la suite dans les idées, 1990
    • Frank Stella, les années 80, 1990
    • Les Aventures de la liberté, une histoire subjective des intellectuels, 1991
    • Цезар, той, хто був надто веселим / César, celui qui était trop gai, 1991
    • Le Jugement dernier, 1992
    • Questions de principe IV, Idées fixes, 1992
    • L'Art de Piero della Francesca et de Mondrian, 1992
    • Les Hommes et les Femmes (avec Françoise Giroud), 1993
    • La Pureté dangereuse, 1994
    • Questions de principe V, Blocs-notes, 1995
    • Le Lys et la Cendre, 1996
    • Comédie, 1997
    • Questions de principe VI avec Salman Rushdie 1998
    • Questions de principe VII, Mémoire vive, 2001
    • Століття Сартра / Le Siècle de Sartre, 2000
    • Роздуми про війну, про зло і про кінець історії / Réflexions sur la Guerre, le Mal et la fin de l'Histoire, 2002
    • Rapport au Président de la République et au Premier Ministre sur la participation de la France à la reconstruction de l'Afghanistan, 2002
    • Qui a tué Daniel Pearl ?, 2003 — Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy, 2003[92]
    • Questions de principe VIII, jours de colère 2004
    • Questions de principe IX Récidives, 2004
    • American Vertigo, 2006
    • Questions de principe X, Ici et ailleurs, 2007
    • Ce grand cadavre à la renverse, 2007
    • Пам'ять, забуття та самотність Ізраїлю / La Mémoire, l'Oubli, Solitude d'Israël, 2007 (Enregistrement du débat public à Jérusalem, avec Benny Lévy et Alain Finkielkraut, sur CD audio — запис публічних дебатів між Бернаром-Анрі Леві та Аленом Фінкелькраутом)
    • Публічні вороги / Ennemis publics, 2008. (Correspondance entre Michel Houellebecq et BHL — листування з Мішелем Уельбеком)
    • Про війну у філософії / De la guerre en philosophie, 2010 978-2246767213, Prix Botul 2010
    • Навколо Камю / Autour de Camus, 2010 (Table ronde à l'Auditorium du Monde, avec Jean Daniel et Michel Onfray, sur CD audio)
    • Pièces d'identité, 2010 978-2-246-76791-6 — Prix Saint-Simon 2010[93]
    • La Guerre sans l'aimer, 2011, Éditions Grasset
    • Les aventures de la vérité. Peinture et philosophie, un récit, 2013, Éditions Grasset
    • La résistible ascension d'Arturo Poutine. — Кар'єра Артуро Путіна, яку можна було спинити. — (лекція в НАУКМА, травень 2014)
    • Hôtel Europe, 2014, Paris, Grasset
    • L'Esprit du judaïsme, 2016, Paris, Grasset210
    • Questions de principe XIII, Qui a peur du XXIe siècle?, 2017
    • L'Empire et les cinq rois, 2018, Paris, Grasset
    • Ce virus qui rend fou, 2020, Paris, Grasset
    • Sur la route des hommes sans nom, 2021, Paris, Grasset

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    2. ↑ White M. L. Encyclopædia Britannica
    3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
    4. ↑ а б LIBRIS — 2018.
    5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    6. ↑ а б BFMTV : Bernard-Henri Lévy aux côtés de Porochenko à Kramatorsk, en Ukraine (11 février 2015) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    7. ↑ а б в Why Ukraine? - Watch the full documentary | ARTE in English. ARTE (англ.). Процитовано 26 липня 2023.
    8. ↑ а б SLAVA UKRAINI. https://www.arpselection.com/ (fr-FR) . Процитовано 26 липня 2023.
    9. ↑ Бернар-Анрі Леві представив у Варшаві фільм «Слава Україні!» - Українська Служба - polskieradio.pl. polskieradio.pl (pl-PL) . Процитовано 26 липня 2023.
    10. ↑ Виключити Російську Федерацію з Ради безпеки ООН можливо. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    11. ↑ Accueillez l'Ukraine et la Géorgie, par André Glucksmann et Bernard-Henri Lévy. Le Monde.fr (фр.). 1 квітня 2008. Процитовано 26 липня 2023.
    12. ↑ Бернар-Анрі Леві: Ми всі українці [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
    13. ↑ Le Monde опубликовал речь Бернара-Анри Леви на Майдане: «Мы все украинцы». Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
    14. ↑ Levy, Bernard Henri; Lazar, Liliane (2001). Sartre et son siecle: Entretien avec Bernard-Henri Levy. MLN. Т. 116, № 4. с. 901—916. doi:10.1353/mln.2001.0057. ISSN 1080-6598. Процитовано 26 липня 2023.
    15. ↑ Підтримати українців у Краматорську разом з Порошенком прилітав французький філософ Бернар-Анрі Леві. ФОТО. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
    16. ↑ Бернар-Анрі Леві: Україна носить ідею Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
    17. ↑ а б Bernard-Henri Lévy - Deuxième adresse au Maidan (2 mars 2014) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    18. ↑ Poncelet, Maurice (1980-03). Le Testament de DieuBernard-Henri Levy Paris: Bernard Grasset, 1979, 308 p. Canadian Journal of Political Science. Т. 13, № 1. с. 184—186. doi:10.1017/s0008423900031024. ISSN 0008-4239. Процитовано 26 липня 2023.
    19. ↑ Élysée : Le Président Hollande rencontre les candidats ukrainiens & Bernard-Henri Lévy (7 mars 2014) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    20. ↑ Reschke, J. (2015-09). HTTP Authentication-Info and Proxy-Authentication-Info Response Header Fields. Процитовано 26 липня 2023.
    21. ↑ Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших воїнів, - Бернар Анрі Леві. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
    22. ↑ Спектакль Бернара- Анри Леви «Отель Европа»- подарок для Одессы и одесситов. odessa-daily.com.ua. 7 серпня 2014. Процитовано 26 липня 2023.
    23. ↑ Бернар Анрі-Леві: Україна носить ідею Європи. Громадське радіо (укр.). 20 лютого 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    24. ↑ Bernard-Henri Levy: European leaders may be abandoning Ukraine - May. 25, 2015. Kyiv Post. 25 травня 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    25. ↑ Zaxid.net (1 березня 2019). Французький філософ привезе в Україну виставу про вибори. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    26. ↑ У Відні обговорили шляхи модернізації України. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
    27. ↑ Британський і німецький парламентарії заснували Агентство модернізації України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
    28. ↑ Бернар-Анрі Леві: «Доля Європи вирішується сьогодні в Україні». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2015.
    29. ↑ [ http://russian.rt.com/inotv/2015-03-17/Le-Magazine-Littraire-Ukrainu-spasetLe[недоступне посилання з червня 2019] Magazine Littéraire: Украину спасет новый «план Маршалла»]
    30. ↑ Bernard-Henri Levy: Ukraine 'exhausted but still on its feet' - Sep. 13, 2015. Kyiv Post. 13 вересня 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    31. ↑ а б Bernard-Henri Lévy - Discours à Babi Yar (2016) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    32. ↑ Bernard-Henri Lévy, “From the Darkest Pages to the Living Light”, Tablet, 30 September 2016.
    33. ↑ Бабий Яр: пришло время покаяния. ИноСМИ (рос.). 20161007T1730. Процитовано 26 липня 2023.
    34. ↑ https://bernard-henri-levy.com/uk/photos/ukraine-bernard-henri-levy-rencontre-zelensky/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    35. ↑ La veille de la dernière élection présidentielle ukrainienne, Bernard-Henri Lévy rencontre Zelensky (укр.), процитовано 26 липня 2023
    36. ↑ Мої дві години з Володимиром Зеленським. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    37. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/will-the-real-volodymyr-zelensky-please-stand-up. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    38. ↑ а б Путешествие к центру земли. Репортаж французского философа Бернара-Анри Леви с линии разграничения на Донбассе. nv.ua (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
    39. ↑ Французький письменник Бернар-Анрі Леві відвідав КПВВ на Донбасі. www.ukrinform.ua (укр.). 28 січня 2020. Процитовано 26 липня 2023.
    40. ↑ « Volodymyr Zelensky peut gagner » : le président ukrainien raconté par Bernard-Henri Lévy. lejdd.fr (фр.). 26 лютого 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    41. ↑ Lévy, Bernard-Henri (1 березня 2022). BHL – Zelensky ou Poutine, telle est désormais la question. Le Point (фр.). Процитовано 26 липня 2023.
    42. ↑ а б в Bernard-Henri Lévy - Adresse, lors du meeting de soutien à la résistance ukrainienne (5 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    43. ↑ Bernard-Henri Lévy - LCI : Guerre en Ukraine : la grandeur de Zelensky (5 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    44. ↑ Olena Zelenska Foundation. zelenskafoundation.org. Процитовано 26 липня 2023.
    45. ↑ Отже, Путін наважився. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    46. ↑ Зеленський може перемогти. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    47. ↑ а б SOS Ukraine : Meeting de solidarité avec les résistants de Kiev (1 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    48. ↑ Фотозвіт Yann Revol.
    49. ↑ Lévy, Bernard-Henri (27 січня 2023). Opinion | Ukraine Belongs in NATO. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    50. ↑ Lévy, Bernard-Henri (4 травня 2023). Opinion | A New Masada Is Born in the Ukraine War. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    51. ↑ Lévy, Bernard-Henri (21 травня 2023). Opinion | Put Ukraine on the U.N. Security Council. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    52. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraines-hero-president-z. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    53. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraine-and-the-jews. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    54. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/homage-to-borodyanka. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    55. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraine-will-win-bernard-henri-levy. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    56. ↑ Perché l'Ucraina deve vincere la guerra. la Repubblica (італ.). 1 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    57. ↑ La lingua del nemico. la Repubblica (італ.). 2 червня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    58. ↑ https://www.parismatch.com/Actu/International/BHL-a-Odessa-why-Putin-targets-the-legendary-city-1795705. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    59. ↑ а б https://www.parismatch.com/Actu/International/Bernard-Henry-Levy-au-coeur-de-l-Ukraine-resistante-et-martyre-1802799. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    60. ↑ https://www.parismatch.com/actu/international/withc-bhl-en-ukraine-request-hour-216501. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    61. ↑ https://www.parismatch.com/actu/international/with-bernard-henri-levy-en-ukraine-portraits-of-men-and-women-in-lutte-217729. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    62. ↑ Молитва за Одесу. Місто, що завмерло в очікуванні. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    63. ↑ У серці нескореної України-мучениці. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    64. ↑ Корабель для Маріуполя. Відверта розмова з офіцером Азову — Іллею Самойленком. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    65. ↑ Трейлер фільму Бернара-Анрі Леві «Чому Україна?» (укр.), процитовано 26 липня 2023
    66. ↑ «Чому Україна?»: У Парижі відбулась прем’єра документального фільму про війну в Україні. womo.ua (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
    67. ↑ Бернар-Анрі Леві — біографія, фото, новини, публікації / NV. nv.ua. Процитовано 26 липня 2023.
    68. ↑ Перший показ в ООН. Стала відома дата прем'єри фільму Бернара-Анрі Леві про Україну та її спротив російській агресії. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    69. ↑ Французький філософ та драматург Бернар-Анрі Леві: "Україна виграє цю війну тому, що її суспільство має мораль і має душу" | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 23 жовтня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    70. ↑ Lévy, Bernard-Henri (27 жовтня 2022). BHL – Viva la Muerte, version Poutine. Le Point (фр.). Процитовано 26 липня 2023.
    71. ↑ Руйнування Каховської ГЕС – техногенна, екологічна і соціальна катастрофа. nubip.edu.ua. Процитовано 26 липня 2023.
    72. ↑ Україна переможе. Що я побачив у Харкові, Бахмуті, Запоріжжі та Миколаєві. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    73. ↑ а б Прем'єра фільму Бернара-Анрі Леві «Слава Україні!» відбулася в Києві. www.ukrinform.ua (укр.). 27 лютого 2023. Процитовано 26 липня 2023.
    74. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/arts-letters/articles/bhl-bernard-henri-levy-ukraine-film-premier-graphic. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    75. ↑ “Я зняв фільм проти втоми від України у світі” – Бернар-Анрі Леві. Українська правда _Життя. Процитовано 26 липня 2023.
    76. ↑ Бернаром-Анрі Леві - подробиці У Києві презентували документальний фільм "Слава Україні" (26/02/23) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    77. ↑ TCH Бернар-Анрі Леві презентував у Києві фільм «Слава Україні». (27 лютого 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    78. ↑ https://mkip.gov.ua/news/8682.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    79. ↑ Фотозвіт Ярослава Прокопенка.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    80. ↑ “Слава Україні” — Бернар-Анрі Леві показав новий фільм у США (укр.), процитовано 26 липня 2023
    81. ↑ Roxborough, Scott (4 квітня 2023). Cohen Media Group Takes Ukraine Doc From Bernard-Henri Lévy for U.S. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 26 липня 2023.
    82. ↑ Bernard-Henri Lévy - Screening of "Slava Ukraini" at the United Nations (May 4, 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    83. ↑ https://www.latimes.com/people/robert-abele (5 травня 2023). Review: Bernard-Henri Lévy shows the fight for survival from the trenches in 'Slava Ukraini'. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 26 липня 2023.
    84. ↑ Kenigsberg, Ben (4 травня 2023). ‘Slava Ukraini’ Review: Tour of a War-Torn Nation. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 липня 2023.
    85. ↑ B1% D0%B5рнаранрі-леві-предста% D0% B2% D0% B8%D0% B2-у-в%D0% D0% D1%80шаві-% D1% 84іль D0% BC- % C2%AB % D1% D0% D0% D0% BB % D0% BB % D0% B2% D0% D0% B0% D0% D0% BA%D1% D0% BA % D0% D0% D0% D0% Бернар-Анрі Леві представив у Варшаві фільм «Слава Україні!».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    86. ↑ https://twitter.com/BHL/status/1664235485630283776?t=D6fptqfw2HtgFoiHHMzhpQ&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    87. ↑ https://twitter.com/NathalieLoiseau/status/1664031720847417350?t=vjBtl-5j7fs-q-iP9ks0LA&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    88. ↑ https://twitter.com/BHL/status/1664571138368757763?t=dDU8XY-Y6xVsV7R6U-y99Q&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    89. ↑ Bernard-Henri Lévy - BFMTV : guerre en Ukraine : Zelensky, Prigojine & Poutine (24 juin 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    90. ↑ “Героям Слава” — новий фільм Бернара-Анрі Леві про Україну (укр.), процитовано 16 грудня 2023
    91. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
    92. ↑ Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy. Процитовано 8/6/2010.
    93. ↑ Prix Saint-Simon. Процитовано 8/6/2010.

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бернар-Анрі Леві
    Instagram · Facebook · Twitter (фр.)
    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Генеалогія та некрополістика
    Література та бібліографія
    Наука
    Тематичні сайти
    Словники та енциклопедії
    Довідкові видання
    Нормативний контроль
    Autoritats UB: a1399645 · BIBSYS: 90123821 · BLBNB: 000570648 · BNC: a10115638 · BNE: XX978102, XX1303385 · BNF: 11912838f · CANTIC: 981058513004706706 · CiNii: DA01485448 · CONOR.BG: 10003045 · DBC: 87097919120341 · EGAXA: vtls003603490 · ERRR: a11265760 · FAST: 54147 · Freebase: /m/01z58b · GND: 119411768 · ICCU: CFIV021541 · ISNI: 0000000121472240 · J9U: 987007264867305171 · KRNLK: KAC199616490 · LCCN: n80051527 · LIBRIS: 0xbdhz6j4rcz2s1 · LIH: LNB:V*343358;=BM · LNB: 000250646 · MAK: 9810547690905606 · NCF: ncf10471808 · NDL: 00447535 · NKC: skuk0003718 · NLA: 904080 · NLG: 66894 · NLI: 000086820 · NLP: a0000002330767 · NSK: 000000744 · NTA: 068360622 · NUKAT: n96003981 · PTBNP: 120856 · PUSC: 48534 · PUST: 93902 · RERO: 02-A003540887, 02-A011118221 · RVK: IH 58580 · SELIBR: 255316 · SHARE: 245199 · SUDOC: 034326316 · URBS: 225681 · VIAF: 109032239 · РНБ: 770210507
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернар-Анрі_Леві&oldid=42175021