Бессараба Іван Венедиктович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бессараба Іван Венедиктович
Народився невідомо
Ломази, Ґміна Ломази, Більський повіт, Республіка Польща
Помер 1921
Діяльність мовознавець

Бессара́ба Іван Венедиктович (близько 1850, с. Ломази Седлецької губернії, тепер Польща — 1921) — український фольклорист, етнограф, мовознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1880-х рр. до 1916 вчителював на Херсонщині в селі Нова Прага (нині Олександрійський район). Протягом 30 років збирав та упорядковував народні пісні, легенди, приказки, прикмети, дитячий фольклор, описав багато народних звичаїв і обрядів, які зібрав та опублікував у книзі «Материалы для этнографии Херсонской губернии» (1916), досліджував питання культурних взаємин росіян, українців, білорусів та поляків.[1]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

В етнографічних працях подав систематизовані описи окремих підляських і степових говірок на всіх структурних рівнях, зосередив увагу на їх відмінностях від інших українських діалектів та від російської літературної мови.

Записав у Седлецькій і Херсонській губерніях та опублікував зразки народної прози, пісень, прислів'їв і приказок, прикмет, дитячого фольклору, народної драми, описав народні звичаї та обряди («Матеріали для етнографії Седлецької губернії», 1903; «Матеріали для етнографії Херсонської губернії», 1916[2]; обидві праці — рос. мовою).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександрійський район: пам'ять століть. Знаменні та пам'ятні дати на 2015 рік (№ 2)
  2. [Бессараба И.В.]. Материалы для этнографии Херсонской губернии, собрал И.В. Бессараба. – Петроград: типография Императорской Академии наук, 1916. – VI, 568 с.

Література[ред. | ред. код]