Бессарабсько-Таврійський земельний банк
| Бессарабсько-Таврійський земельний банк | |
 Будівля колишнього Бессарабсько-Таврійського земельного банку. Вулиця Пастера (Одеса), 25 | |
| Країна |
 Російська імперія |
|---|---|
| Розташування штаб-квартири | Одеса |
| Час/дата початку | 1872 |
| Час/дата закінчення | 1920 |
Бессарабсько-Таврійський земельний банк — велика фінансова установа дореволюційної Росії. Правління банку розміщувалося в Одесі.
Історія[ред. | ред. код]
Відкрився в 1872, лише через одинадцять років після скасування в Росії кріпосного права. Внаслідок підписання імператором Олександром II Високого маніфесту 19 лютого 1861 (Про скасування кріпосного права)[2] підневільні селяни отримали звільнення, а численні поміщики втратили безоплатну робочу силу. Єдиним капіталом, що залишився у більшості з них, були великі земельні наділи, які можна було б закладати для отримання кредитів. Багато в чому з цієї причини на початок 1870-х виникла необхідність появи банківських установ, які надають такі види послуг.
Став одним з десяти акціонерних земельних банків Російської імперії (до яких належали Харківський, Полтавський, С.-Петербурзько-Тульський, Московський, Нижегородсько-Самарський, Київський, Віленський, Ярославсько-Костромський і Донський) всі з яких почали свої операції в 1871-1873. Складаний капітал цих фінансових установ, що надавали короткострокові та довгострокові позички під заставу як земель, так і міських нерухомих майнов, до 1 липня 1898 становив 51 716 520 рублів. [3]
Засновниками виступили Григорій Маразлі, Н. М. Чихачов, А. Стюард та інші відомі містяни. Основний капітал банку становив 1,5 млн. руб, поділених на 6000 акцій за ціною 250 рублів за штуку. Діяльність банку охоплювала Херсонську, Таврійську, Подільську та Бессарабську губернії, а також Одеське та Керч-Єнікальське градоначальство. Банк також відрізняла широка мережа представництв по Імперії: в Катеринославі, Бахмуті, Павлограді, Олександрівську та Нікополі (Катеринославській), Мітаві та Лібаві (Курляндській) та Ревелі (Естляндській) губерніях. [4]
Завдяки вивіреній кредитно-фінансовій політиці та своєму вмілому управлінню банк зміг успішно проіснувати аж до остаточного встановлення радянської влади в Одесі в 1920.
Велична будівля головної контори банку, побудованого за проектом відомого одеського архітектора Семена Андрійовича. Херсонській, 25 (нині вул. Пастера), збереглося досі.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Scripophily.ru Старинные ценные бумаги. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
- ↑ Высочайший манифест 19.02.1861 (Об отмене крепостного права)
- ↑ Викитека. ЭСБЕ/Россия/Экономический отдел/Кредитные учреждения. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Sergecot.com Путешествуя Историей. Бессарабско-Таврическій Земельный Банкъ. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Информационное агентство Вікна Одеси. 23.11.2013 | Из истории Одессы: подробности деятельности банковских учреждений. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 29 травня 2018.