Бешаран-Кирей
Бешаран-Кирей [1] (крим.:Beş Aran Kirey, Беш Аран Кірей) — ліквідоване село в Джанкойському районі Криму, що розташовувалося на півночі району, в степовій частині Криму, приблизно в 3,5 км на схід від сучасного села Яснополянське[2].
Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Бешарай Гері входив у Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймаканства. Після анексії Кримського ханства Росією (8) 19 квітня 1783 року[10], (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Перекопського повіту[11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Перекопського повіту Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[13], Бешаран-Кірей був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомістю про всі селища в Перекопському повіті, що складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 в селі Беш-Аран-Кірей вважалося 11 дворів, 75 кримських татар і 5 ясиров[3]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Бешаран позначено з 12 дворами[14]. Після реформи волосного поділу 1829 року Бешаран-Кірей, згідно з «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишився у складі Тузакчинської волості[15]. На карті 1836 в селі 10 дворів[16], а на карті 1842 Беш-Аран-Кірей позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[17] - мабуть, населення села скоротилося внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину.
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Беш-Аран-Кірей - володарське село, з 2 дворами і 6 жителями при колодязях[4]. На триверстової карті 1865-1876 в селі позначено 1 двір[18]. Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинуте, зважаючи на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, до Туреччини.
Після земської реформи 1890 року Бешаран-Гірей віднесли до Богемської волості. У «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік» у відомостях про Богемську волость жодних даних про село, крім назви, не наведено[5]. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» на хуторі Бешаран-Кірей вважалося 9 осіб в 1 дворі[6]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Перекопський повіт, 1915 рік, в Богемській волості Перекопського повіту було 2 хутори Бешаран-Кірей з російським населенням: просто Бешаран-Кірей (1 двір, 14 осіб приписних жителів і 10 - "сторонніх") і Бешаран-Кірей Степана Філатова (3 двори, 17 осіб приписних жителів)[7].
Після встановлення в Криму Радянської влади за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» було скасовано волосну систему і у складі Джанкойського повіту було створено Джанкойський район[19]. У 1922 повіти перетворили на округи. 11 жовтня 1923 року, за постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було ліквідовано, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[20] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Бешаран-Кірей, Тереклинської сільради Джанкойського району, було 12 дворів, всі селянські, населення становило 60 осіб, з них 59 росіян і 1 українець[9]. Час скасування селища не встановлений: на докладній карті північного Криму 1941 на його місці безіменні споруди[21], як і на двокілометровці 1942 року[22].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В історичних документах є варіанти Беш-Аран-Кирей, Бешаран-Гирей и просто Бешаран
- ↑ Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 11 квітня 2019.
- ↑ а б Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 108.
- ↑ а б Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 72. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
- ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
- ↑ а б Часть 2. Выпуск 4. Список населенных пунктов. Перекопский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 18.
- ↑ Первша цифра — приписне населення, друга — тимчасове.
- ↑ а б Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 20, 21.
- ↑ Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
- ↑ Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
- ↑ О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
- ↑ Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
- ↑ Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- ↑ Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 138.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXI-13-d. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 24 березня 2015.
- ↑ История Джанкойского района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Подробная карта генштаба РККА северного Крыма. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4.