Бистрицька сільська рада (Бердичівський район)
| Бистрицька сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
| Район | Бердичівський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Бистрик | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820880600 | ||
| Облікова картка | Бистрицька сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 16 | ||
| Голова ради | Барановська Світлана Михайлівна | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 22,534 км² | ||
| Населення | 1145 | ||
| Густота | 50,81 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 3 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Шевченка, 16, с. Бистрик, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13370 | ||
| |||
Бистрицька сільська рада (іноді — Бистрикська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Бердичівському (Махнівському) і Бердичівському районах, Бердичівській міській раді Бердичівської округи, Вінницької й Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у с. Бистрик.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення[ред. | ред. код]
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 954 особи, з них за статтю: чоловіків — 908, жінок — 1 046; етнічний склад: українців — 1 857, росіян — 30, євреїв — 5, поляків — 48, інші — 14. Кількість господарств — 430[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1206 осіб, з яких 529 чоловіків та 658 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в сільській раді нараховувалось 1145 осіб[3].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,52 % |
| російська | 1,05 % |
| білоруська | 0,26 % |
| молдовська | 0,09 % |
| циганська | 0,09 % |
Склад ради[ред. | ред. код]
Рада складалась з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Барановська Світлана Михайлівна | Сільський голова , 1962 року народження, освіта, позапартійна | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Барановська Світлана Михайлівна | Сільський голова , 1962 року народження, освіта вища, позапартійна | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Історія[ред. | ред. код]
Утворена 1923 року в складі сіл Бистрик, Житинці, хуторів Дубовий, Давидовського і Косаківського Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Станом на 1 жовтня 1941 року хутори Дубовий та Косаківського не перебувають на обліку населених пунктів[6].
Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року сільрада входила до складу Бердичівського району, на обліку в раді перебували села Бистрик, Житинці та х. Давидовщина[7].
26 вересня 1960 року х. Давидовщина знятий з обліку населених пунктів[6].
Станом на 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Бистрик та Житинці[8].
Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[9]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[10].
Входила до складу Бердичівського (Махнівського) (7.03.1923 р.), Бердичівського (17.06.1925 р.; 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 74. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 51, 259, 271, 318. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 165. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 131. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.