Битва за Браїлів (1917)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Битва за Браїлiв (15 грудня 1917 року) — бій між більшовиками та УНР. Більшовики йшли на Вінницю з метою розгромити уряд УНР, незабаром було віддано наказ Павлу Скоропадському захистити Вінницю, наказ успішно виконано. Бій закінчився перемогою УНР.

Битва за Браїлів (1917)
Українська революція (1917—1921)
Дата: 15 грудня 1917
Місце: Браїлів, біля Вінниці
Результат: Перемога УНР[1]

• Відступ більшовиків із Браїлова

• Провал Операції Більшовиків із захоплення Вінниці

• Відмова більшовиків деякий час воювати

Сторони
Українська Народна Республіка Червона армія
Командувачі
Павло Скоропадський Феєрабенд (західний загон)
Військові формування
2-га Дивізія, 1-ий корпус УНР 4-ий стрілецький полк, стрілецька бригада (Більшість були ветераними 2-го гвардійського корпусу РІ)
Втрати
Невідомо 2 батареї 4-го стрілецького полку та ще 2 батареї та роззброїли у два батальйони 4-го гвардійсько-стрілецької бригади червоної армії

Вандалізм червоноармійців[ред. | ред. код]

У районах Поділля, включаючи області навколо Браїлова, більшовики влаштовували «чистки», які були спрямовані проти багатого населення та їхнього майна, фактично це було актами вандалізму проти поміщиків, фабрикантів та заводчиків. Під час актів вандалізму більшовики були п'яними, також зняли 100 пуд телефонної мережі та 8 телефонних апаратів, збитки на 8000 рублів. Також були погроми проти єврейського населення, навіть пишеться, що замахи на чужу власність з боку більшовиків стали буденністю і те, що погромісти з вандалами були безкарними у більшовицькій армії.[2]

Битва[ред. | ред. код]

На Правобережжі України ветерани-більшовики, вже розформірованого на той момент другого корпусу, який був гвардійським у складі РІА, розпочали новий наступ від Жмеринки на схід у напрямку Вінниці. Вони мали на меті захопити Вінницю, де розташовувалася Директорія УНР та військовий склад УНР. Петлюра терміново направив під Вінницю частини 2-ї дивізії корпусу під командуванням Павла Скоропадського. У селищі Браїлів 15 грудня частини окремих бунтівних червоних солдатів були повністю роззброєні (були роззброєні 2 батареї 4-го стрілецького полку й 2 батареї), дивізії 1-го українського корпусу оточили ворога і розброїли ще два батальйони 4-го гвардійсько-стрілецького бригади червоної армії, потім червоноармійці почали артерілійскій вогонь на Браїлів, потім коли українці почали погрожувати іншим позиціям червоних з Вапнярки та Журавльовки, то вони відступили, Феєрабенд повідомив про свою невдачу в Браїліві.[3] Завдяки цьому з боку військ УНР битву було виграно. Сили червоних змушені були відступити до Жмеринки.[1] Всі захоплені та роззброєні війська червоної армії були відправлені до північної «Великоросії», що підкріплює повний провал червоної армії під Вінницею.

Наслідки[ред. | ред. код]

Наслідки були важкими для обох сторін. У більшовиків — це деморалізація всього корпусу і згодом відмова від рішучих дій на 10 днів. В Українській армії — після того як Скоропадський залишив посаду командувача Правобережної армії УНР, почався хаос, який заважав українському командуванню робити якісь рішучі воєнні дії проти більшовиків, включаючи наступ.[1] Також, після захоплень деяких районів через високу військову злочинність щодо чужого майна УЦР робила заходи проти вандалізму.[1] Всі захоплені та роззброєні війська червоної армії були відправлені до північної «Великоросії», що підкріплює повний провал червоної армії під Вінницею.[4]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Савченко В. А., Савченко В. А. (2006). Двенадцать войн за Украину (рос.). Київ: Folio. с. 229.
  2. Реєнт О. П., Рекрут В. П., Реєнт О. П., Рекрут В. П. (2017). НАРИСИ ЖИТТЯ ЛІТИНЩИНИ 1917–1921 рр.: РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ ТА ПОВСЯКДЕННІСТЬ (ua) . Київ: Інститут історії України НАН України, 2017. © Національна спілка краєзнавців України. с. 298. ISBN ISBN 978-966-02-8211-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  3. Здоров Андрій Анатолійович (2007). УКРАЇНСЬКИЙ ЖОВТЕНЬ Робітничо-селянська революція в Україні (листопад 1917 – лютий 1918 рр.) (ua) . Одеса: Астропринт. с. 268.
  4. РАДЯНСЬКА УКРАЇНА: ПРОЕКТ І РЕАЛІЗАЦІЯ (1917-1924 рр.). СПЕЦИФІКА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ БІЛЬШОВИКІВ (ua) . Одеса: Науковий редактор: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України О. Н. Ярмиш. 2008. с. 184. ISBN 978-966-2070-20-0. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)