Битва за Тонне
| Битва за Тонне | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Імджинська війна | |||||||
.jpg) Оборона Тонне (корейська картина, 1760) | |||||||
| Координати: 35°12′12″ пн. ш. 129°05′02″ сх. д. / 35.2036111100277722° пн. ш. 129.0838888900277652° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Конісі Юкінаґа Со Йосітосі |
Сон Санхьон Лі Как Чо Юнгьо Пак Чхон | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 15 000 — 18 000 вояків | 4 000 — 8 000 вояків | ||||||
| Втрати | |||||||
| 100 убитих 400 поранених |
3 000 убитих 500 полонених | ||||||
Битва за Тонне (кор. 東莱城戰鬪, 동래성전투[2], яп. 東莱城の戦い; 25 — 26 травня 1592) — бій, що відбувся між японськими і корейськими військами за контроль над корейською фортецею Тонне на початку Імджинської війни.
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Після здобуття Пусану 1-а японська експедиційна армія під командуванням Конісі Юкінаґи повинна була здобути корейську фортецю Тонне щоб встановити цілковитий контроль над південним узбережжям провінції Кьонсан. Фортеця знаходилася на вершині гори і була неприступною. Її гарнізон охороняв дорогу, що вела на північ до Сеула.
25 травня японські сили, що здобули Пусан, підійшли до Тонне і оточили фортецю. Конісі Юкінаґа передав корейському головнокомандувачу Сон Санхьону послання з вимогою: «Бийся якщо хочеш. Якщо не хочеш — дай дорогу[3]» до Сеулу. У відповідь головнокомандувач пустив стрілу з запискою, що влучила у щит Конісі: «Я краще помру, ніж дам вам дорогу[4]».
В цей час на допомогу обложеним поспішав корейський генерал Лі Как, командир усіх збройних сил провінції Кьонсан, але дізнавшись про долю оборонців Пусана, він розвернув військо і отаборився у безпечному місці, за 10 км від фортеці.
Пополудні 25 травня японські війська пішли на штурм Тонне. Незважаючи на погане озброєння і недостатній вишкіл, корейці стримували натиск нападників протягом 8 годин. Вночі 26 травня японці заволоділи усіма воротами фортеці і вирізали усіх військових і цивільних. Головнокомандувач Сон Сахьон поліг у нерівному бою. Вражений мужністю і силою Сона, японський генерал Конісі поховав його з почестями і встановив на його могилі дерев'яну табличку з написом «Вірний захисник».
Дізнавшись про падіння Тонне, генерал Лі Как і його підопічні віткли на північ.
Японці здобули потужну твердиню на корейському півдні і відкрили собі дорогу до Сеула. Разом із Пусаном, Тонне стала базою японських військ, куди прибували продовольство і нові війська з Японії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За східним календарем: 15 — 16 числа 4 місяця // Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.
- ↑ Битва за замок Тонне.
- ↑ 戰則戰矣 不戰則假道.
- ↑ 戰死易 假道難.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. (укр.)
- История Кореи. С древнейших времен до наших дней: в 2 т. М., 1974. — Т. 1. (рос.)
- Ли Чен Вон. Имдинская отечественная война 1592–98 гг. — Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953. [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Hawley, Samuel. The Imjin War. Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China, The Royal Asiatic Society, Korea Branch, Seoul, 2005. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Битва за Тонне. Карти та ілюстрації [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.] (кор.)
- Битва за Тонне // Життя в Кореї [Архівовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
| ||||||||