Битва при Аркадіополі
| Походи Святослава на Болгарію | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Координати: 41°24′00″ пн. ш. 27°21′00″ сх. д. / 41.40000000002777369445539080° пн. ш. 27.350000000027780089340013° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Київська Русь | Візантійська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Святослав Ігорович | Барда Склір | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Близько 30 000 тисяч бійців | Близько 50 000 тисяч бійців | ||||||
| Втрати | |||||||
| Великі | Невідомо | ||||||
Битва при Аркадіополі — битва між військом Великого князя Київського Святослава і його союзників, які рухалися через дунайську Болгарію у Фракію, і візантійською армією під проводом Варда Скліра, під час грецько-болгарської кампанії 970—971 років.
Передісторія[ред. | ред. код]
Відновивши в 969 році у[1] контроль над Болгарією, Святослав у відповідь на пропозицію від нового візантійського імператора винагороди за набіг на Болгарію (відповідно до домовленості Святослава з попереднім імператором Никифором Фокою) збільшив свої вимоги, запитавши данину за залишення всіх захоплених міст і викуп за полонених. У разі недотримання цієї вимоги Святослав запропонував візантійцям відмовитися від їхніх володінь в Європі. У відповідь на нагадування про колишні договори Русі з Візантією і про сумну долю батька Святослава князя Ігоря руський князь повідомив про свій намір дійти до Константинополя. Зібравши військо, Святослав почав похід, війська Київської Русі стрімко наближалися до Царгороду, нехтуючи розвідкою і військовим плануванням[2].
Перебіг битви і результат[ред. | ред. код]
По дорозі на Царгород розміщувалося місто Аркадіополь, біля нього військо Київської Русі натрапило на чисельно переважаюче Візантійське військо. Війська Київської Русі зробили фатальну помилку, не помітивши засади візантійців у тилу. Почалась запекла битва, у вирішальний момент битви візантійці несподівано атакували війська Київської Русі з тилу. Це призвело до сум'яття в рядах бійців Київської Русі, як результат вони програли битву і зазнали великих втрат[3].
Вирішальну роль у перемозі Візантії зіграла непомічена засада в тилу військ Київської Русі, а також добра підготовка і більша чисельність Візантійського війська. Не змогли врятувати ситуацію ні військовий хист князя Святослава, ні загартована в переможних боях військова дружина Київської Русі[4]. Програна битва дуже підірвала військову міць Київської Русі бо загинуло багато найдосвідченіших дружинників, які мали цінний досвід воєн з Візантією, Хазарією, Волзькою Булгарією, печенігами. Військо Київської Русі так і не змогло тоді оправитися від цієї поразки, що призвело до програшу у війні.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ За датуванням російської літопису всі події відбувалися в 971 році.
- ↑ Імперія переходить у наступ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПЕРШИХ КНЯЗІВ. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Київська Русь у середині — другій половині X ст. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.