Битва під Туджемілями
| Битва під Туджемілями | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва під Туджемілями. Мініатюра мадридського списку «Хроніки» Іоанна Скилиці | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Дукля | Візантійська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Стефан Воїслав | Михаїл | ||||||
Битва під Туджемілями (чорн. битка на Туђемилском пољу, також відома як битва під Баром або битва під Суторманом) — битва між військом дуклянського князя Стефана Воїслава та загоном візантійців під проводом стратега Михаїла, що сталася, найімовірніше, в ніч на 7 жовтня 1042 року в місцевості Туджемілі під горою Румія.[1]
Раптовий нічний напад дуклян на візантійський табір на гірському перевалі, який закінчився повним розгромом візантійців та загибеллю сімох їхніх воєначальників (за даними переможців). Проте це є сумнівним, оскліьки Михайло не поніс жодного покарання, залишившись на посаді.
Завдяки перемозі Воїслав зумів зберегти незалежність Дуклі, що зробило її першою країною на Балканах, якій вдалося здобути незалежність від Візантії, а також поширити свою владу на сусідні князівства Травунія і Захумле, які до того часу були візантійськими васалами.[2]
В сучасній Чорногорії на згадку про перемогу дата битви під Туджемілями відзначається як День армії Чорногорії.[3]