Блейштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Блейштейн (нім. Bleistein) — сплав сірчистого свинцю з іншими сірчистими металами (особливо залізом); застосовується для одержання сірчаної кислоти, як складова частина сумішей, що додаються до руди як при її випробовуваннях, так і при її плавці — так званих плавнів (за Г.Агріколою корисніше для більш тугоплавких руд)[1] тощо.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]