Боббі Гендерсон
Боббі Гендерсон | |
---|---|
Народився |
18 липня 1980 (43 роки) Роузбург, Орегон, США |
Країна | США |
Діяльність | науково-педагогічний працівник, письменник, фізик |
Alma mater | Roseburg High Schoold (1999) і Орегонський державний університет (2003) |
Magnum opus | Летюче Локшинне Чудовисько, Євангеліє Летючого Локшинного Чудовиськаd і пастафариянство |
Конфесія | пастафариянство |
Боббі Гендерсон (англ. Bobby Henderson, нар. 18 липня 1980 року, Роузбург, Орегон, США) — американський фізик, засновник пародійної релігії пастафаріанство[1][2][3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Випускник Університету штату Орегон за спеціальністю фізика.
Пастафаріанство[ред. | ред. код]
Боббі Гендерсон заснував пастафаріанство 2005 року на знак протесту проти рішення департаменту освіти штату Канзас, яким вимагалося ввести до шкільного курсу концепцію «Розумного задуму» як альтернативу еволюційному вченню. У відкритому листі на своєму вебсайті Гендерсон проголосив віру в надприродного творця, схожого на макарони і тефтелі — Летючого Локшинного Чудовиська, і закликав до вивчення пастафаріанства в школах нарівні з іншими релігіями, тим самим використовуючи аргумент reductio ad absurdum (доведення до абсурду).
Євангеліє Летючого Локшинного Чудовиська[ред. | ред. код]
У грудні 2005 року Боббі Гендерсон отримав аванс у розмірі $80000 від Villard[en] на написання Євангелія від Летючого Локшинного Чудовиська. Гендерсон сказав, що планує витратити доходи від книги на будівництво піратського корабля, за допомогою якого він буде поширювати пастафаріанство[4]. Книгу випущено 28 березня 2006 року[5], вона уточнює пастафаріанську систему вірувань[6]. Гендерсон використовує сатиру, щоб викласти недоліки еволюційної біології і обговорює історію та спосіб життя з точки зору пастафаріанства. Євангеліє закликає читачів випробувати пастафаріанство протягом 30 днів, кажучи, що «якщо ми вам не сподобаємося, ваша стара релігія, швидше за все, прийме вас назад»[7][8]. Боббі Гендерсон написав на своєму сайті, що продано більше 100 000 примірників книги[9].
Scientific American назвав євангеліє «дуже кумедним» і «складною пародією на теорію „Розумного задуму“». 2006 року воно номінувалось на премію Quill Award[en] у категорії «Гумор», але не стало переможцем[9]. Вейн Аллен Бреннер з Остін Кронікл[en] схарактеризував книгу як «необхідний шматочок гумору в надмірно серйозному бою між наукою і забобонами»[6]. Саймон Сінгх з Дейлі телеграф пише, що Євангеліє «можливо трохи повторюється… але в цілому, це блискуча, провокаційна, дотепна і важлива книжкова перлина»[8].
Кейсі Ласкін з Діскавері інстіт'ют[en], який виступає за теорію «Розумного задуму», назвав євангеліє «знущанням над християнськими Новим Заповітом»[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Barker, 2012, с. X.
- ↑ Smith, Kenan, Snell, 2009, с. 177.
- ↑ Фаликов Б. З. (26 серпня 2013). Вера в городового. Газета.Ru. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 серпня 2013.
- ↑ Craig, Katleen (22 грудня 2005). Passion of the Spaghetti Monster. Wired News. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ The Gospel of the Flying Spaghetti Monster. Random House. 2009. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ а б Brenner, Wayne (14 квітня 2006). The Gospel of the Flying Spaghetti Monster. The Austin Chronicle. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ The Gospel of the Flying Spaghetti Monster, p.xiv.
- ↑ а б Singh, Simon (3 вересня 2006). Was the world created by god, evolution or pasta?. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 28 листопада 2009.
- ↑ а б Henderson, Bobby (2006). The FSM Book. Church of the Flying Spaghetti Monster. Venganza.org. Архів оригіналу за 27 April 2010. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Luskin, Casey (25 грудня 2006). "Celebrating" Christmas at the "Church of the Flying Spaghetti Monster". Evolution News & Views. Discovery Institute. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Barker E. Praface // [1] / Ed. Adam Possamai[en]. — Leiden : Brill Publishers, 2012. — 456 p. — ISBN 978-90-04-21881-9. Архівовано з джерела 5 лютого 2021
- Smith C., Kenan R. W., Snell P. [2] — Oxford University Press, 2009. — 368 p. Архівовано з джерела 5 лютого 2021
|