Бодо Шпранц

Бодо Шпранц
Народився	1 січня 1920(1920-01-01) Нордгаузен, Німеччина
Помер	1 вересня 2007(2007-09-01) (87 років) Бремен, Німеччина
Країна	США
Діяльність	викладач університету
Alma mater	Гамбурзький університет
Заклад	університет Фрайбурга
Учасник	Друга світова війна
Посада	директор музеюd
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Нагрудний знак «За поранення» в золоті Золотий німецький хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Бодо Генріх Фердинанд Отто Шпранц (нім. Bodo Heinrich Ferdinand Otto Spranz; 1 січня 1920, Нордгаузен — 1 вересня 2007, Бремен) — німецький етнолог і офіцер штурмової артилерії, доктор етнології (1969), професор, гауптман вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1938 році вступив у 8-му батарею 12-го артилерійського полку. Учасник Польської і Французької кампанії. В липні 1940 року переведений в штурмову артилерію і 18 серпня призначений командиром взводу 185-го дивізіону штурмових гармат. Учасник Німецько-радянської війни. З квітня 1942 року — командир 2-ї батареї. Відзначився у боях в районі Великих Лук. З 2 червня 1943 року — командир 1-ї батареї 237-го дивізіону штурмових гармат, з яким взяв участь у важких боях під Смоленськом. В квітні 1944 року відряджений в училище штурмової артилерії в Магдебурзі . З 1 грудня 1944 року — ордонанс-офіцер Генштабу сухопутних військ. В березні 1945 року відряджений в штаб 14-ї армії, а потім — до генерала танкових військ Вальтера Венка, разом з яким в травні 1945 року був взятий в полон американськими військами. В жовтні 1945 року звільнений.

В 1947/50 роках навчався в Бременській академії мистецтв. В 1951 році став технічним помічником Бременського етнологічного музею. З дозволу Бременського сенату вивчав етнологію, фольклор та історію в Гамбурзькому університеті, при цьому не нехтуючи своїми музейними обов’язками. Шпранц став фахівцем з доколумбової історії Месоамерики. Після закінчення навчання залишився в Бременському етнологічному музеї. З 1 червня 1962 року — директор Фрайбурзького етнологічного музею. В 1984 році вийшов на пенсію.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (23 червня 1940)
  • 1-го класу (2 липня 1941)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
  • 1-го ступеня (6 лютого 1941)
  • 2-го ступеня «25»
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (4 вересня 1941)
  • в сріблі (2 вересня 1942)
  • в золоті (8 грудня 1942)
• Німецький хрест в золоті (6 травня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (27 липня 1942)
• 4 нарукавні знаки «За знищений танк» (27 серпня 1942) — отримав 4 знаки одночасно.
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (3 жовтня 1943) — вручений генерал-полковником Готтардом Генріці.
  • дубове листя (№308; 3 жовтня 1943) — вручене особисто Адольфом Гітлером.

Бібліографія

• Der Codex Borgia. Bremen 1958.
• Göttergestalten in den mexikanischen Bilderhandschriften der Codex Borgia-Gruppe. Steiner, Wiesbaden 1964.
• Kunst im alten Mexico. Museum für Völkerkunde, Freiburg i. Br. 1968.
• Die Pyramiden von Totimehuacan, Puebla und ihre Einordnung in die Entwicklung des präklassischen Pyramidenbaues in Mesoamerika. Freiburg i. Br. 1969.
• mit D. E. Dumond, Peter Hilbert: Las pirámides del Cerro Xochitecatl, Tlaxcala (México). Steiner, Wiesbaden 1978.
• Boote, Technik und Symbolik. Die Schiffahrt in aussereuropäischen Kulturen. Städtische Museen, Freiburg i.Br. 1984.

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Heukemes F., The General Assault Badge, A Definitive Guide to the German Award of World War II, Volume 1
• Rolf Herzog: Bodo Spranz zum 65. Geburtstag. [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] In: Tribus 33, 1984, S. 61–62