Бодянський Олександр Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Всеволодович Бодянський
Народився 23 жовтня 1916(1916-10-23)
Петропіль, Запорізький район, Запорізька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 29 лютого 1992(1992-02-29) (75 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність археологія
Галузь археологія і краєзнавство
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Заклад Інститут археології НАН України

Олександр Всеволодович Бодянський (нар. 10 (23) жовтня 1916(19161023), Петропіль — 29 лютого 1992) — український краєзнавець, археолог-розвідник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 (23 жовтня) 1916 року в селі Петрополі (нині Запорізького району Запорізької області). Закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університету. Був співробітником Інституту археології АН УРСР, де на зібраному ним матеріалі створений спеціальний фонд.

Навчався у сільській школі та запорізькому фабрично-заводському училищі. Як писав Іван Шаповал, у 1934 р. вперше побував у Дніпропетровському історико-археологічному музеї, куди відвела його матір, яка часто розповідала хлопцю про музей і Д.Яворницького. З того ж року він починає листуватися з Д. І. Яворницьким, який направив його до археолога П. І. Смолічева. У 1937—1939 рр. О. Бодянський працює молодшим науковим співробітником з археології Запорізького краєзнавчого музею та музею історії Дніпробуду, з 1939 до 1941 рр. — Київського центрального історичного музею. Під час німецько-фашистської окупації мешкав на хуторі Петрополь, ніде не працюючи через хворобу, лише з травня по липень 1943 р. влаштувався лаборантом в Дніпропетровський історичний музей, проводив археологічні розкопки разом з П. Козарем та німецькими археологами. Є відомості, що Бодянський у 1943 р. брав участь у німецькій археологічній експедиції на території України під керівництвом колишнього радянського археолога з донських козаків М. О. Міллера. У березні 1944 р. Бодянського було призвано до лав Радянської армії, де він служив до кінця 1945 р. рядовим. У березні 1946 р. прийнятий науковим співробітником до Дніпропетровського історичного музею. У квітні 1946 р. він провів ряд розвідувальних експедицій у порожистій частині Дніпра, під час яких відкрив нові пам‘ятники палеоліту, неоліту й бронзи і зібрав велику кількість археологічних предметів для музею. У 1947 р. вступає на історичний факультет Дніпропетровського державного університету, який закінчив 1952 р. Працюючи в музеї, був одружений, мешкав у Дніпропетровську. Відомо, що у нього є син. Особова картка Бодянського як працівника Дніпропетровського історичного музею  заповнена  24 грудня 1947 р. У повоєнний час виступав як учень і прибічник А. В. Добровольского, супротивник «міграціонізму».[1]

Помер 29 лютого 1992 року. Похований на кладовищі села Петрополя.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував старожитності Подніпров'я. Відкрив понад 1000 різночасових пам'яток від кам'яної доби до періоду середньовіччя, серед них Мар'ївський, Федорівський, Нікольський, Військовий могильники та інші. Автор 40 наукових праць з археології.

Досліджував старожитності Подніпров'я. Відкрив понад 1000 різночасових пам'яток від кам'яної доби до періоду середньовіччя, серед них Мар'ївський, Федорівський, Нікольський, Військовий могильники та інші. Автор 40 наукових праць з археології, 27 із них вміщено у збірнику, присвяченому його 90-літтю. У 1950-1980-х рр. 30 років працював в Інституті археології Академії Наук України, де створено і упорядковано його особистий фонд.

В Дніпропетровському історичному музеї зберігається колекція, зібрана О. Бодянським, понад 2000 од., з них 228 од. музейних предметів знаходяться в постійній експозиції музею (зала № 1), дозволяючи реконструювати давню історію краю від палеоліту до середньовіччя.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Олександра Бодянського названо вулицю в Заводському районі Запоріжжя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тубольцев О. В Неопубликованные материалы по раннему неолиту Надпорожья // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету XVIII, 28—49.

Література[ред. | ред. код]

  • Плешивенко А. Александр Всеволодович Бодянский (1916—1992) // Музеї. Меценати. Колекції. — 2000. — стор. 102—104;
  • Попандопуло З. К 90-летию со дня рождения А. В. Бодянского // Музейний вісник. — 2006. — № 6. — стор. 183.