Божі машини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божі машини
Isten gépei
Жанр наукова фантастика
Форма роман
Автор Брендон Гаккетт
Мова угорська
Опубліковано 2008
Видавництво Metropolis Media
ISBN-13: ISBN 9789639828209

«Божі машини» (угор. Isten gépei) — науково-фантастичний роман угорського письменника Брендона Гаккетта, вперше надрукований 2008 року як частина серії «Фантастичні книги Космосу». 2011 року видавництво Metropolis Media також опублікувала вище вказаний роман у форматі електронної книги.

Стислий сюжет[ред. | ред. код]

Роман розповідає про розвиток технологій, в якому розкривається добре визначене трансгуманістичне бачення майбутнього, а центральною темою роману є технологічна сингулярність. Починаючи з розвитку технологій, роман розглядає те, ким стає і може стати людина та людське суспільство за змінених обставин. Персонажі «Божих машин» мають і використовують фантастичні можливості для формування себе та свого оточення. У світлі матеріального світу та влади над власною біологічною істотою лише деякі з них задаються питанням, чи можуть вони все ще вважати себе «людьми» після змін.

Головна героїня — генетично модифікована людина (людина-жінка, дівчина на початку подій), яка наділена значно вищим інтелектом, ніж її сучасники. З іншими героями та подіями роману ми можемо познайомитися очима іншої головної героїні, людини (також жінки), яка свідомо покинула своє біологічне тіло. Роман не охоплює велику відстань у суб’єктивному часі (наш головний герой встигає лише подорослішати), але досягнутий таким чином технологічний прогрес досягає того, що Азімов хотів досягти п’ятдесят років тому. Отримана технологічна унікальність унеможливлює лінійне спостереження за розвитком, натомість у своїй фрагментованій структурі роман надає послідовні описи, подібні до нерухомих зображень, того, де знаходиться суспільство у сфері можливостей, які надає технологія.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 2009 році роман отримав премію Петера Жолдоша.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Критика роману[ред. | ред. код]