Бойко Борис Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойко Борис Михайлович
Народився 18 вересня 1950(1950-09-18)[1]
Бишів, Макарівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР[1]
Помер 23 квітня 2003(2003-04-23)[1] (52 роки)
Київ, Україна[1]
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність графік
Alma mater Київський державний художній інститут (1980)
Відомі учні Барміна Марія Ігорівна
Заклад Київський національний університет технологій та дизайну
Членство Національна спілка художників України

Борис Михайлович Бойко (18 вересня 1950 року, село Бишів, Макарівського району Київської області — 23 квітня 2003, Київ) — художник-графік, член Національної спілки художників України з 1995 року. Працював у галузях графіки, графічного дизайну, батика, акварелі.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1980 році закінчив Київський художній інститут (майстерня Т. Лящука).

З 1970 по 1974 працював художником у редакціях видавництв «Техніка» і «Будівельник». З 1975 року працює над створенням політичних плакатів у Політвидавництві України а також у творчій майстерні Київського комбінату Монументально — декоративного мистецтва Художнього фонду УРСР «Агітплакат» і у видавництві ЦК КПРС «Плакат». У 1980—1986 роках — працює художником-постановником телевізійних програм Телевізійного комітету УРСР з питань телебачення і радіомовлення; З 1987 року — старший викладач Київського університету технологій та дизайну. З 1975 року брав участь у виставках плаката, республіканських, всесоюзних і закордонних: 1983 — на Кубі;, 1984 — Монголії; 1986 — Німеччина, Словаччина; 1990 — Чехія; 1992 — Фінляндія: 1994 — Японія; 1995 — Болгарія.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія Сучасної України, Київ. 2004, том 3, стор. 184 ISBN 966-02-2682-9 (том 3)
  • Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно- прикладне мистецтво: Творчо- бібліографічний довідник. Київ. 2001, вип.2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8