Бойченко Віктор Кузьмич
| Бойченко Віктор Кузьмич | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
21 липня 1925 Актобе | |||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть |
26 грудня 2012 (87 років) Москва | |||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1942—1946 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |
 Старший лейтенант | |||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||
Віктор Кузьмич Бойченко (1925–2012) — старший лейтенант Радянської Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Біографія[ред. | ред. код]
Віктор Бойченко народився 21 липня 1925 року в Актюбінську (нині Казахстан) у робочій сім'ї. Здобув середню освіту. У 1942 році був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. До вересня 1943 року єфрейтор Віктор Бойченко був розвідником 496-ї окремої розвідроти 236-ї стрілецької дивізії 46-ї армії Південно-Західного фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
У ніч із 25 на 26 вересня 1943 року Бойченко у складі групи розвідників форсував Дніпро у районі Дніпропетровська та захопив плацдарм на західному березі річки. Протягом ночі групі удалося відбити кілька ворожих контратак. У боях Бойченко особисто знищив близько 10 німецьких солдатів та офіцерів. У ході боїв за розширення плацдарму Бойченко неодноразово ходив у тил супротивника і здобував цінні відомості про нього[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм» єфрейтор Віктор Бойченко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 1938[1].
1944 року Бойченко закінчив Курси удосконалення офіцерського складу. У 1946 році у званні старшого лейтенанта був звільнений у запас. У 1951 році Бойченко закінчив Інститут зовнішньої торгівлі. У 1980-х роках був заступником голови Державного комітету СРСР з іноземного туризму, входив до Радянського комітету захисту Миру, Союзу радянських товариств дружби із зарубіжними країнами, Радянського комітету ветеранів війни.
Був також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Трудового Червоного Прапора, двома орденами Дружби народів, орденом Червоної Зірки, двома орденами «Знак Пошани», ювілейною медаллю «60 років звільнення Молдови від фашистської окупації» (2004)[2], а також рядом медалей. Почесний громадянин Кишинева та Дніпродзержинська, почесний житель внутрішньоміської муніципальної освіти Гагарінське у місті Москві з 2009 року[1].
Жив у Москві[1]. Помер 26 грудня 2012 року, похований на Троєкурівському цвинтарі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Бойченко Віктор Кузьмич. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Указ Президента Республики Молдова от 20 августа 2004 года № 1976 «О награждении юбилейной медалью «60 de ani de la eliberarea Moldovei de sub ocupaţia fascistă» («60 лет освобождения Молдовы от фашистской оккупации»)». Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Белан П. С. Слава тебя найдёт. Алма-Ата, 1982.
- Кубани славные сыны. — Кн. 1. — Краснодар, 1963.
- Родные березы не спят. М., 1978.
- Народились 21 липня
- Народились 1925
- Померли 26 грудня
- Померли 2012
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Старші лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Почесні громадяни Кам'янського
- Почесні громадяни Кишинева
- Учасники битви за Дніпро
- Померли в Москві
- Уродженці Актобе