Бокєєви (боярський рід)
| Бокєєви | |
|---|---|
| Гілки роду: | Бокії |
| Місце походження: | Брянське князівство |
Бокєєви (рос. Бокеевы) — брянський боярський рід.
Походження[ред. | ред. код]
Походження невідоме. Перші відомості сягають межі XV та XVI ст., коли боярин Василь Іванович Бокій в 1498 р. очолив литовське посольство до Москви.[1][2][3]
Після захоплення Брянського князівства рід розділився на тих хто виїхав в Литву, і тих хто осів в Великому князівстві Московському. До перших відносився вищезгаданий господарський дворянин Василь Бокій[4], який в 1505 р.[5] до звільнення вотчинних земель отримав село Печихвости на Волині, і став засновником шляхетського роду Бокіїв-Печиховстських.
До других — решта дрібних бояр з цього роду, які пізніше також залишили вотчинні землі. На 1550-ті рр. записані серед «литви дворової» в Можайську, Медині та Ярославці.[6]
Також існує припущення що родина любецьких шляхтичів Бокевичiв-Щуковських (відомих як Бокєї-Щуковські) була однією iз гiлок данного роду — нащадками боярина Юхима Бокеєва який в 1499 р. опинився на Сіверщині, і там отримав у володіння село Черпетове Брянського повіту.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сборник Императорскаго русскаго историческаго общества, Том 35
- ↑ Русский Сборник. Исследования по истории России. Том XXIII. М., 2017.
- ↑ Обзор внешних сношений России (по 1800 год). Часть 3 (Курляндия, Лифляндия, Эстляндия, Финляндия, Польша и Португалия)
- ↑ Lietuvos metrika. Knyga Nr. 22 (1547). Užrašymų knyga 22. Lithuanian Metrica: Book of Inscriptions 22. [Литовская Метрика. Книга № 22. Книга записей 22.] / A. Blanutsa, D. Vashchuk, D. Antanavičius. — Vilnius: LII Leidykla, 2010. — XVI, 174 p. // Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства литовського. — к., інститут історії україни нан україни, 2015. — т. ііі.
- ↑ Палеологи в России
- ↑ Меж Русью и Литвой: Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV — первой трети XVI в.
- ↑ ЛЮБЕЦЬКА ШЛЯХТА: ГЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ РЕҐІОНАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВОЇ СПІЛЬНОТИ У XV — XVIII ст.