Болтін Іван Микитович
| Болтін Іван Микитович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
12 січня 1735[1] Ждамирово (Ульяновська область), Алатирський повіт, Алатирська провінція, Нижньогородська губернія, Російська імперія |
| Помер |
17 жовтня 1792[1] (57 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | історик |
| Галузь | історія |
| Знання мов | російська |
| Військове звання | генерал-майор |
| Рід | House of Boltind |
| Діти | Yekaterina Boltinad |
Іва́н Мики́тович Бо́лтін (*12 січня 1735 — †17 жовтня 1792) — російський дворянський історик.
Болтін був військовиком (генерал-майор) і вивчав історію як любитель старовини. Працював деякий час в Україні начальником Васильківської митниці. Вважав, що історичний процес визначають географічне середовище, державна влада, право, законодавство, і намагався з'ясувати залежність між цими факторами. У висновках Болтіна було важливим визнання феодалізму в Росії. Болтін виступив проти спотворення російської історії французьким істориком Леклерком, фальсифікацій історії, зокрема в питанні про походження козацтва, та ін. Болтін виступив на захист руських літописів, проти тенденцій зх.-європ. істориків вбачати все в них невірогідним. Болтін відзначав високий культурний рівень слов'ян за часів Русі.
Болтін про походження сучасних росіян[ред. | ред. код]
За твердженнями радянських істориків, Болтін у своїх працях зазначав, що:
|
Змішання з сусідніми племенами, «завоювання татарські» породили «зміну стародавнього способу життя, звичаїв та повір'їв». | 
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 1: А—И / под ред. А. М. Панченко — 1988. — С. 118–119. — ISBN 5-02-027972-2
- ↑ Болтин Иван Никитич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ В. Е. Иллерицкий, И. А. Кудрявцев. Историография истории СССР с древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции. М., 1971. стр. 92. (рос.)
Праці[ред. | ред. код]
- Примечания на «Историю древния и нынешния России» г. Леклерка, т. 1—2. [СПБ], 1788
- Критические примечания на первый и второй тома -«Истории» князя Щербатова, т. 1—2. СПБ, 1793—94.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- А. Г. Плахонін. Болтін Іван Микитович [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 334. — ISBN 966-00-0734-5.
- Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |