Бореальна мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бореальна мова (borealis, тобто північний; від дав.-гр. Βορέαςпівніч; від Борей – в давньогрецькій міфології бог північного вітру; в даному випадку стосовно до Північній півкулі) — термін лінгвіста Н. Д.Андрєєва, що характеризує стан ряду моваов часів мезоліта Європи. Бореальним називають гіпотетичний прамова, від якого походять індоєвропейські, Уральські і алтайські мови (таким чином, об'єднуються в макросім'я), або древній мовний союз, що зумовив схожість базової лексики і синтаксиса цих мовних сімей . Гіпотезу н.Д. Андрєєва не слід плутати з теорією Борейские языки[ru] С.А. Старостіна, яка передбачає єдність більш широкої групи мов. Теорія Андрєєва викладена в його монографії «Ранньоіндоєвропейська прамова» (л., 1986) і ряді статей (дивись бібліографію). Розвинена на археологічних матеріалах в роботах Н. А. Ніколаєвої і В. А. Сафронова[1][2].

Археологічна прив'язка бореальної мови[ред. | ред. код]

Н.А. Ніколаєва і В. А. Сафронов пов'язують феномен бореальної мови з розвитком свідерської археологічної культури і близьких їй культур. Відокремлення праіндоєвропейської гілки автори пов'язують з міграцією від Прикарпаття в Анатолію в 109-м тисячоліттях до н. е. [1][2]

Дивіться також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Андреев Н. Д. Раннеиндоевропейский праязык. Л., 1986.
  • Андреев Н. Д. Гипотеза о бореальном праязыке // Проблематика взаимодействия языковых уровней. Лингвистические исследования 1988. Л., 1988.
  • Андреев Н. Д. Семантическое поле погоды / времени в бореальном праязыке // Функциональное описание языковых явлений. * Лингвистические исследования. 1991. СПб., 1993. С. 16 — 28.
  • Андреев Н. Д. Элементы бореального корнеслова, связанные с семантикой приближенного ориентирования по странам света // Функциональное описание языковых явлений. Лингвистические исследования 1991. СПб., 1993. С. 29 — 48.
  • Андреев Н. Д. Прикарпатье — общая прародина трёх праязыков: бореального, индоевропейского, славянского // Лексикология, лексикография, грамматика. Лингвистические исследования. 1995. СПб., 1996. С. 3 — 19.
  1. а б Николаева Н. А. О концепции четырёх прародин индоевропейцев В. А. Сафронова // Индоевропейская история в свете новых исследований: сборник научных статей. М.: МГОУ, 2010. Стр. — 56
  2. а б Сафронов В. А., Николаева Н. А. Архівована копія. Архівовано з джерела 12 липня 2007 Архивированная копия. Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 1 січня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=unfit (довідка)