Борисенко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Борисенко
Народження 28 вересня 1923(1923-09-28)
Запоріжжя
Смерть 22 квітня 1988(1988-04-22) (64 роки)
Київ
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19401975
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 6324)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Іван Іванович Борисенко (* 28 вересня 1923(19230928) — 22 квітня 1988) — радянський військовий льотчик-ас, Герой Радянського Союзу (1946).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 вересня 1923 року в Запоріжжі у сім'ї робітника. Українець. Закінчив 9 класів середньої шклоли і Запорізький аероклуб.

У Червоній Армії з 1940 року. В 1942 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків, з цього ж року на фронтах німецько-радянської війни.

Заступник командира ескадрильї 73-го гвардійського винищувального авіаційного полку (6-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 8-а повітряна армія, 2-й Український фронт) гвардії капітан І.Борисенко до березня 1945 року зробив 245 бойових вильоти, у 63 повітряних боях, збив особисто 23 літаки противника і 1 аеростат-коректувальник, а в складі групи допоміг збити 2 літаки і 2 аеростати супротивника.

15 травня 1946 року гвардії капітану Борисенко Івану Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6324).

Після закінчення війни продовжував служити у ВПС СРСР.

У 1 953 році закінчив Військово-Повітряну академію. Освоїв кілька типів реактивних винищувачів.

З 1975 року полковник І. І. Борисенко у запасі. Жив і працював у Києві. Помер 22 квітня 1988 року.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воєнвидав, 1987 — сторінка 189

Посилання[ред. | ред. код]