Борисенко Андрій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисенко Андрій Юрійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 13 жовтня 1993(1993-10-13)
Павлоград
Смерть 20 грудня 2017(2017-12-20) (24 роки)
Кам'янка
Поховання Павлоград
Псевдо «Боря»
Військова служба
Роки служби 2014-2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борисенко.

Андрі́й Ю́рійович Борисе́нко (нар. 13 жовтня 1993(19931013) — пом. 20 грудня 2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в місті Павлоград (Дніпропетровська область); 2012-го закінчив 11 класів місцевої школи № 16. Вступив у НМетАУ, однак згодом залишив навчання. З кінця 2013 року служив у 25-ій бригаді за контрактом — на посаді навідника-оператора 1-ї роти 3-го батальйону.

На фронті з 24 липня 2014 року — бойове хрещення зазнав під Шахтарськом. Згодом були бої за Іловайськ, Савур-могилу, Майорськ, Красногорівку, Піски, шахту Бутівку, Авдіївку, Жданівку, Нижню Кримку; неодноразово виконував завдання за лінією фронту. 4 жовтня 2014-го повернувся з першої ротації. 2016 року переведений до 2-го батальйону; сержант, командир бойової машини — командир відділення парашутно-десантного взводу 4-ї парашутно-десантної роти 2-го батальйону.

20 грудня 2017 року загинув поблизу селища Кам'янка (Ясинуватський район) — куля снайпера потрапила у голову.

22 грудня 2017-го похований в Павлограді — кладовище по вул. Луганській.

Без Андрія лишились мама Лариса Сергіївна, сестра і кохана дівчина.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Нагороджений медаллю «Захиснику Батьківщини» (листопад 2015).
  • Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1].
  • 26 січня 2018 року у Павлограді відкрито та освячено дві меморіальні дошки в пам'ять про Андрія Борисенка — на стіні школи № 16, яку він закінчив Андрій, друга — на стіні будинку № 12 (проспект Шахтобудівників), в якому він виріс.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 грудня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  3. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 грудня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борисенко_Андрій_Юрійович&oldid=36038174