Борисик Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисик Василь Іванович
Народився 28 серпня 1926(1926-08-28)
Hornayed, Kalacicki Sieĺsavietd, Глуський район, Бобруйський округ, Білоруська РСР, СРСР
Помер 27 вересня 2010(2010-09-27) (84 роки)
Hornayed, Kalacicki Sieĺsavietd, Глуський район, Могильовська область, Білорусь
Країна  СРСР
Учасник німецько-радянська війна
Посада list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d
Нагороди

Василь Іванович Борисик (28 серпня 1926(19260828), с. Горне, Глуський район) — Герой Соціалістичної Праці (1966)[1]. Заслужений меліоратор Білоруської РСР (1965). Учасник Другої світової війни[1].

Біографія[ред. | ред. код]

З 1944 по 1955 роки служив у Радянській Армії. Після демобілізації повернувся на батьківщину. Закінчив Мінську школу десятників-будівельників і отримав спеціальність машиніста екскаватора. З 1959 року і до виходу на пенсію працював у Стародорозькій меліоративній організації ПМК-73 робітникам, бригадиром, начальником дільниці, машиністом екскаватора на багатьох об'єктах республіки і за її межами[2].

З 1961[3] старший машиніст екскаватора Стародорозького будівельно-монтажного управління тресту меліорації Мінськводбуд. За 7 років роботи в тресті виконав 15 річних норм. 23 липня 1965 року за багаторічну сумлінну працю в системі меліорації присвоєно звання «Заслужений меліоратор БРСР»[2].

З 1972 старший виконроб ПМК-73 свого тресту. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно за успіхи в збільшенні виробництва і заготівель картоплі, овочів і плодів. Депутат Верховної Ради БРСР у 1967-71[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани». В 1994 році присвоєно звання «Почесний громадянин м. Старі Дороги»[2].

Занесений у Книгу Народної Слави Стародорозького району[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Борисик Василий Иванович // Биографический справочник — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 74. — 737 с.
  2. ↑ а б в г Борисик Василь Іванович. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 17 квітня 2019.
  3. ↑ БОРИСИК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 17 квітня 2019.
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борисик_Василь_Іванович&oldid=36038210