Борисович Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисович Микола Олександрович
біл. Мікалай Аляксандравіч Барысевіч
Народився 21 вересня 1923(1923-09-21)[1]
Лучний Міст, Ігуменський повіт, Білоруська РСР, СРСР
Помер 25 жовтня 2015(2015-10-25) (92 роки)
Мінськ, Білорусь
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність фізик, політик
Галузь фізика[2]
Alma mater Q55385873? (1950)
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Q262375?, Alyaksandr Vaytovichd і Viktor Vladimirovitsj Groezinskiyd
Знання мов російська[2]
Заклад Білоруський державний університет, Інститут фізики імені Б. І. Степанова НАН Білорусіd і Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Учасник німецько-радянська війна
Членство Російська академія наук і Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди

Борисович Микола Олександрович (Мікалай Аляксандравіч Барысевіч, 21 вересня 1923, с. Лучний, Мінської області, нині Березинського району) — білоруський радянський фізик, академік АН БРСР (з 1969), президент АН БРСР (з 1969), член-кореспондент АН СРСР (з 1972).

Життєпис[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1945 року. У 1950 році закінчив Білоруський університет (Мінськ). З 1955 року працює у Інституті фізики АН БРСР. Основна діяльність стосується люмінесценції молекул, інфрачервоної спектроскопії, квантової електроніки. Він ввів нові поняття до теорії люмінесценції молекул, створив ефективні інфрачервоні дисперсійні фільтри, розробив квантові генератори на парі складних органічних сполук. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, іншими орденами та медалями. Державна премія СРСР, 1973.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Борисевич Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Czech National Authority Database
  3. Борисович Микола Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 531.