Боровський Ярослав Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Євгенович Боровський
Народився 20 червня 1937(1937-06-20)
Ямпіль
Помер 15 жовтня 2003(2003-10-15) (66 років)
Київ
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність археолог
Alma mater КДУ ім. Т. Шевченка (1966)
Науковий ступінь кандидат наук
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Боровський Ярослав Євгенович (20 червня 1937, Ямпіль — 15 жовтня 2003, Київ) — український дослідник історії, археолог, науковий співробітник Київської експедиції Інституту археології НАН України, кандидат філологічних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

«Звіти» експедиції Я. Боровського за 1973—1982 рр., що зберігаються в архіві Інституту археології НАН України, свідчать про його активну участь у найвизначніших розкопках у Києві у 1970—2000 роках, починаючи від дослідження мурованого палацу княгині Ольги на Старокиївській горі та знаменитих дерев'яних зрубів на Подолі.

Під його керівництвом розкриті численні могильники, садиби, вулиці, житлові та ремісничі комплекси XXIII ст. у «граді Володимира» та «граді Ярослава», на Копиревому кінці та Щекавиці. Це — різні ділянки вулиць Володимирської, Великої Житомирської, Рейтарської, Стрітенської, Золотоворітської, у Киянівському провулку та на горі Дитинець.

Брав участь у написанні колективних праць «Новое в археологии Киева» (1981), «История Киева» (т. 1, 1982), «Давня історія України» (т. 3, 2000), «Історія української культури» (т. 1, 2001; усі — Київ).

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983 рік).

Праці[ред. | ред. код]

  • Мифологический мир древних киевлян. — К.: Наукова думка, 1982. — 104 с.: ил. (рос.)
  • Походження Києва: Історіограф. нарис. — К.: Наукова думка, 1981. — 151 с.: іл.
  • Світогляд давніх киян. — К.: Наукова думка, 1992. — 176 с.: іл. — Бібліогр.: С. 168—171.
  • Знаки на прясницях // Проблеми походження істор. розвитку слов'ян. К., 1997.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • До 65-річчя Ярослава Євгеновича Боровського // Археологія. 2002. № 3.

Посилання[ред. | ред. код]