Бородін Василь Степанович
Василь Степанович Бородін | |
---|---|
Народився |
23 лютого 1930 Мантуровський район, Курська область |
Помер |
21 червня 2011 (81 рік) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
СРСР Україна |
Діяльність | письменник, літературознавець, літературознавець |
Галузь | літературознавство[1] і українська література[1] |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Знання мов | українська[1] і російська[1] |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Василь Степанович Бородін (23 лютого 1930, Прилєпи Мантуровського району Курської області — 21 червня 2011, Київ) — радянський і український літературознавець. Доктор філологічних наук (1981).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 23 лютого 1930 року.
Закінчив Харківський університет (1953). З 1956 працював в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1984—96 — завідувач відділу шевченкознавства цього інституту. Член КПРС з 1959.
Наукові інтереси Бородіна пов'язані переважно з дослідженням історії Шевченкових текстів і цензурної історії видань творів поета. Книжка Бородіна «Три поеми Т. Г. Шевченка» (Київ, 1964) присвячена поемам «Сова», «Сліпий» і «Наймичка» як певному етапові в розвитку жанру соціально-побутової поеми в творчості Шевченка.
У книжці «Т. Г. Шевченко і царська цензура» (Київ, 1969) досліджено історію прижиттєвих видань творів поета — «Кобзаря» 1840 і 1860, «Гайдамаків» (1841), «Гамалії» (1844), «Тризны» (1844) і «Букваря южнорусского» (1861). У праці «Над текстами Т. Г. Шевченка» (Київ, 1971) на матеріалі історії тексту «Кобзаря» 1860 й окремих творів поета досліджується проблема основного тексту поезії Шевченка.
Ряд розвідок Бородіна опубліковано в збірниках праць наукових шевченківських конференцій. Бородін — один із упорядників шеститомного «Повного зібрання творів» Шевченка (т. 1—4, 6, Київ, 1963—1964).
Помер 21 червня 2011 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 р. (посмертно) за створення «Шевченківської енциклопедії»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Шевченківський комітет [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
- Народились 23 лютого
- Народились 1930
- Уродженці Курської області
- Померли 21 червня
- Померли 2011
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Харківського університету
- Доктори філологічних наук
- Викладачі Харківського університету
- Науковці Інституту літератури НАН України
- Члени КПРС
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Лауреати Шевченківської премії 1980 року
- Літературознавці СРСР
- Українські літературознавці
- Українські шевченкознавці
- Літературознавці XX століття
- Літературознавці XXI століття
- Доктори філологічних наук СРСР
- Доктори філологічних наук України
- Автори Шевченківської енциклопедії