Бородін Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бородін Максим Олександрович
Народився 15 лютого 1973(1973-02-15) (51 рік)
Дніпропетровськ, СРСР
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Мова творів російська, українська
Роки активності 1990 — тепер. час
Нагороди

Максим Олександрович Бородін (нар. 15 лютого 1973(19730215), Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український поет. Один з засновників і редакторів дніпровського самвидав-альманаху своєчасної літератури «СТЫХ» (1999—2009 рр). Музикант, автор текстів та один з засновників дніпровського гурту «Пальто Sorry Бенд».

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури. Інженер-будівельник, кандидат технічних наук. Живе і працює у Дніпрі.

Вірші і мала проза публікувалися в журналах «Арион», «Воздух», «Дети Ра», «©оюз Писателей», «Черновик», «Новый мир», «Волга», «НАШ», «ШО», «Артикль», «Футурум АРТ», «Новая Юность», «Крещатик», «Homo Legens», «Двоеточие», антології «Освобожденный Улисс» (2004), мережевому журналі TextOnly, альманахах «Илья», «Вавилон», «Журнал ПОэтов», «Девятый сфинкс», «СТЫХ» та інші. Вірші українською публікувалися на сайті Арт-Вертеп.

Учасник літературних акцій: «Київські лаври» (Київ), «Літературний ґерць» (Дніпро), «Крик на лужайке» (Дніпро) та інші.

Учасник колективної двомовної збірки придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]», що об'єднала під однією обкладинкою вісьмох авторів з двох сусідніх міст: Запоріжжя (Олесь Барліг, Сана Праєдгарденссон, Юрій Ганошенко, Тетяна Скрипченко) і Дніпро (Станіслав Бєльський, Максим Бородін, Інна Завгородня, Андрій Селімов). Ця книга присвячена пам'яті двох письменників: Володимира Буряка та Влада Клена.

Максим Бородін належить до найбільш помітних авторів Дніпропетровська, хоча в «цивільному» житті він кандидат технічних наук. Бородін — засновник альманаху «своєчасної» літератури «Стых», надзвичайно плідний поет. Здається, головна фірмова ознака його творів — побутовий абсурд із похмурим (псевдо)соціальним гумором. Хоча вистачає й «повітряно»-абстрактних побудов, і метафор.

Олег Коцарев, "Спроба поетичного мегаполіса над Дніпром", газета "День", 20.01.2012

Якщо описати звучання поезії Бородіна трьома словами, вийде щось на кшталт: повітря, мрія, напруга. Внутрішнє драматичне напруження створюється мрією, яка, в силу своєї складної природи, рідко збувається, а справджена, виявляється настільки крихкою, що ця крихкість теж породжує напругу. <...> Різні, несхожі між собою голоси ліричних героїв Бородіна <...> співають насправді про одне: мрія недосяжна, але ми до неї прикуті довгим тонким ланцюгом. Розрубай цей ланцюг - і звалишся в прірву. Може бути, це і не зовсім ланцюг, а спущена з небес павутинка з переказаної Акутагава Рюноске буддійської притчі. А якщо навчишся робити все правильно, то зможеш літати: так ніндзя літають на великих повітряних зміях. У книзі один такий герой є - це музикант Сашко Еванс Санта-Марія Іванов, про якого ми так до кінця і не можемо сказати, людина він або вже дух, такий добрий дух начебто ангела-хранителя. Можна навіть розширити і уточнити запропоновану вище формулу поезії Максима: змій - мрія, нитка - напруга, а навколо - повітря. А поки коли тільки вчишся літати, залишається лише сумно посміхатися.

Ганна Яновська, «Повітряні змії Будди», «©оюз Писателей», № 13, 2011

Перекладався українською (Сергій Жадан), італійською, болгарською, англійською та польською мовами.

Учасник міжнародного фестивалю «Бієнале поетів» (2005), фестивалів «Київські лаври» (2006, 2007), «Харківська барикада» (2007).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Бородін, М. О. Правила ближнього бою: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2005. — 144 с.
  • Бородін, М. О. Ніякої анестезії: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2007. — 82 с.
  • Бородін, М. О. «Париж»: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2007. — 48 с.
  • Бородін, М. О. «Доля: трохи більше ніж вірші»: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2009. — 64 с.
  • Бородін, М. О. Свободный стих как ошибочная доктрина западной демократии: избр. стихи. — М. : АРГО-РИСК: Книжное обозрение, 2010. — 128 с. — (Книжный проект журнала «Воздух» ; вып. 49). — ISBN 5-86856-196-1.
  • Бородін, М. О. «2013»: книга віршів / ред. Василий Бородин; предисл. Наталии Черных; послесл. Олеся Барлига. — Дніпропетровськ: Видавництво «неновий міст», 2014. — 106 с.
  • Бородін, М. О. «Вірші 2010—2015»: вірші. — Дніпропетровськ: Видавництво «неновий міст», 2015. — 360 с.
  • Бородін, М. О. «Будда Солонянського району»: вірші. — Дніпро: Видавництво «неновий міст», 2016. — 36 с.
  • Бородін, М. О. Хто не заховался. — Дніпро: Герда, 2019. — 288 с. — ISBN 978-617-7639-04-5.
  • Бородін, М. О. Осторожно стекло. — Дніпро: Герда, 2020. — 48 с. — ISBN 978-617-7639-35-9.
  • Бородін, М. О. Признаки совершенно нематериального свойства. — Дніпро: Герда, 2022. — 286 с. — ISBN 978-617-7639-79-3.
  • Бородін, М. О. Курс поводження з вибухонебезпечними предметами. — Київ: Каяла, 2023. — 116 с. — ISBN 978-617-8014-33-9
  • Бородін, М. О. Різниця поміж життям та смертю на прикладі кількох людей, пов’язаних один з одним лише певним набором речей, зібраних у кишенях. — Київ: Антивидавництво, 2024. — 128 с. — ISBN 979-887-872-450-0

Посилання[ред. | ред. код]