Борщівський цукровий завод
| Тип | Товариство з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Галузь | Цукрова промисловість |
| Засновано | 1962 |
| Штаб-квартира |
Борщів |
| Продукція | Цукор |
| Материнська компанія | ТОВ "Радехівський цукор" |
Борщівський цукровий завод - підприємство харчової промисловості у місті Борщів Борщівського району Тернопільської області.
Історія[ред. | ред. код]
Цукровий завод був побудований відповідно до семирічного плану розвитку народного господарства СРСР і введений в експлуатацію в 1962 році. Разом із заводом було побудовано заводське селище для робітників підприємства[1].
Будівництво заводу проходило відповідно до програми виробничої кооперації країн РЕВ, у ньому брали участь 70 підприємств СРСР, а також підприємства НДР та Чехословаччини[1].
1972 року потужність цукрового заводу становила 2,5 тис. тонн цукрових буряків на добу, цього року він випустив 48,2 тис. тонн. тонн цукру-піску, який закуповували всі республіки СРСР, а також Болгарія, Угорщина, НДР та Югославія[1].
Робітники заводу брали участь у художній самодіяльності. У 1978 році на підприємстві було відкрито музей історії народного театру Борщівського цукрового заводу[2].
На балансі заводу знаходилося робоче селище з 37 житлових будинків[1].
В цілому, за радянських часів завод входив до найбільших підприємств міста[3][1][4][5][6][7].
Після проголошення незалежності України завод перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України. Надалі державне підприємство було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство, а потім – у товариство з обмеженою відповідальністю.
Перевиробництво цукру в 2006 році і економічна криза, що почалася в 2008 році, ускладнили положення заводу, який зупинив роботу[8].
У грудні 2016 року німецька компанія "Pfeifer&Langen" розпочала переговори з банком "Промінвестбанк" про придбання заводу (який раніше був у власності компанії "Т-Цукор")[9] і в січні 2017 року стала власником заводу[10].
Завод знаходиться у власності ТОВ «Радехівський цукор» (структурного підрозділу німецької компанії "Pfeifer&Langen")[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Борщів, Борщівський район, Тернопільська область // Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 1766 від 29 листопада 2000 р. "Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України". Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ Борщёв // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 3. М., «Советская энциклопедия», 1970.
- ↑ Борщёв // Украинская Советская Энциклопедия. том 2. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1979. стр.6
- ↑ Борщёв // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. 4-е изд. М., «Советская энциклопедия», 1986. стр.161
- ↑ Борщёв // Географический энциклопедический словарь / редколл., гл. ред. А. Ф. Трешников. изд. 2-е, доп. М., "Советская энциклопедия", 1989. стр.79
- ↑ Борщёв // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., "Советская энциклопедия", 1991. стр.158
- ↑ Впливати на власників цукрозаводів у Борщові і Бучачі тернопільській владі складно [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.] // "20 хвилин" (Тернополь) от 25 марта 2008
- ↑ а б Віталій Попович. На Тернопільщині шість цукрових заводів отримали нового власника // газета "Номер 1" (Тернополь) от 6 февраля 2017
- ↑ Pfeifer&Langen купила шесть сахарных заводов на Тернопольщине [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] // "Про Агро.UA" от 26 января 2017