Ботаніка (Кишинів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботаніка

Botanica

Герб Прапор
Житловий комплекс «Ворота Кишинева»
Житловий комплекс «Ворота Кишинева»
Житловий комплекс «Ворота Кишинева»
район:
Ботаніка
Країна Молдова
муніципій Кишинів
населені пункти місто Синджера, село Бечой
Офіційна мова молдовська
Населення
 - повне 172600 (2014)
Площа
 - повна 13 км²
Часовий пояс UTC+2
створено 25 березня 1977
Вебсайт http://botanica.chisinau.md/
Розташування району на мапі міста Кишинева
Розташування району на мапі міста Кишинева

Розташування району на мапі міста Кишинева
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ботаніка

Бота́ніка (рум. Botanica) — район міста Кишинева. Займає південно-західну частину міста. Населення — 172600 осіб (2014).

До району належать місто Синджера та село Бечой, а також місцевості та колишні населені пункти Фрумушика, Мунчешть, Галата, Фулгулешть і Малина Маре.

Історія[ред. | ред. код]

Район отримав свою назву від колишнього казенного ботанічного саду при Садівничому училищі, заснованому в 1842 році. При цьому училищі було маленьке приміське поселення, заселене у 1840-х роках. Пізніше воно увійшло до складу Кишинева. Саме ж училище згодом було реорганізовано в Бессарабське училище виноробства (1890), Училище виноградарства (1929), Училище виноградарства і виноробства (1963). У секторі Ботаніка розташований і нинішній Ботанічний сад Академії Наук Республіки Молдова, заснований в 1973 році. У 1975 році він отримав статус НДІ.

Вулиця Старого до 1964 року називалася вулицею Виноробства і саме на ній і розташовувався Ботанічний сад.

Малоповерхова забудова переважала до кінця 1950-х років. З 1960 року тут почалося планове містобудування. Був створений великий житловий район. Перші 4, 5-поверхові будинки з'явилися по вулиці Н. Тітулеску (колишня Толбухіна). З 1966 року вулиця Мунчештська забудовувалася 9-поверховими великопанельними і монолітними будинками. В останні роки радянського режиму був побудований ряд 13- і 20-поверхових будинків.

Вулиці[ред. | ред. код]

Головні магістралі сектора (в дужках вказані радянські назви):

  • бульвар Дачія (проспект Миру),
  • бульвар Дечебал (Тимошенко),
  • бульвар Траян (Радянської Армії),
  • бульвар Куза-Воде (Бєльського),
  • вулиця Беребіста (І. Кодіци),
  • вулиця Сармізеджетуса (Старого),
  • вулиця Н . Тітулеску (Толбухіна),
  • вулиця Індепенденцей (Возз'єднання),
  • вулиця Нуферілор (Житомирська),
  • вулиця Дімінецій (Зої Космодем'янської),
  • вулиця Четатя Албе (Краснодонська) та інші.

Посилання[ред. | ред. код]