Бранка-Кривуцька Катерина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бранка-Кривуцька Катерина
Зображення
Зображення
Народилася 30 жовтня (12 листопада) 1906
Вороньків, Бориспільський район
Померла 29 січня 1990(1990-01-29) (83 роки)
Детройт, Мічиган, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Громадянство  СРСР
 США
Діяльність акторка, режисерка
Alma mater Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1926)

Катерина Придатко[1], у шлюбі Криву́цька, відома як Бра́нка-Криву́цька (нар. 12 листопада 1906, Вороньків — пом. 29 січня 1990, Детройт) — українська театральна акторка, режисерка, артистка розмовного жанру, учителька мистецького слова української діаспори у США.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 30 жовтня [12 листопада] 1906(19061112) року в селі Воронькові Київської губернії Російської імперії (нині Бориспільський район Київської області, Україна) у багатодітній заможній козацькій сім'ї Кирила Григоровича Придатка та Єфимії Іванівни Коновал[2]. Після закінчення місцевої сільської початкової школи навчалася у Бориспільській гімназії (колишня школа № 2)[1]. Вищу освіту здобула у 1926 році у Київському музично-театральному інституті імені Миколи Лисенка.

Коли чоловік, журналіст Володимир Кривуцький, отримав направлення на роботу до спілки письменників Харкова, пішла працювати до харківського театру «Березіль»[1]. Також до 1941 року працювала у харківських театрах «Музичної комедії», «Театрі революції», імені Станіславського, імені Тараса Шевченка[2].

Під час німецько-радянської війни виїхала до Львова, де упродовж 19421944 років виступала в українських театрах, найчастіше — у театрі малих форм «Веселому Львові»[2]. Перебувала в таборах для переміщених осіб у Німеччині. 1946 року оселилася у Мюнхені, працювала для української громади, разом з українським студентством влаштовувала національні свята на честь Івана Франка, листопадових днів 1921 року, коли в містечку Базар були розстріляні 359 вояків армії УНР[2].

1949 року емігрувала у США до Детройта; брала участь як декламаторка в авторських вечорах поетів Олекси Веретенченка, Богдана Нижанківського, ювілеї з нагоди 15-річчя Союзу українок Америки.

1950 року при Детройтському осередку Союзу української молоді створила та очолила театральну студію. Упродовж 19511971 років викладала мистецьке слово у школі українознавства, де здійснювала режисерські постановки. 1971 року заснувала драматичний гурток при хорі «Трембіта». Належала до Союзу українок Америки, в якому з 1970 року опікувалася виховною комісією головної управи, у 19751983 роках — культурно-освітня референтка.

Померла в Детройті 29 січня 1990 року. Похована на цвинтарі Святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Бруці.

Творчість[ред. | ред. код]

Зіграла ролі
Поставила вистави

Виступала з читанням творів Олеся Бердника, Едварда Козака, Ліни Костенко, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Олександра Олеся, Василя Симоненка. 1966 року організувала й провела у США «Вечір художнього слова й пісні», присвячений українським шістдесятникам.

Мала записи на грамплатівках і касетах.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У школі села Воронькова у Світлиці рідної мови заслуженим вчителем України Надією Іванівною Гриценко створена експозиція, присвячена Катерині Кривуцькій. У ній представлені платівка і касета з голосом акторки, її фотографії, листівки, статті з преси США середини ХХ століття про її громадську діяльність[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Офіційний сайт Вороньківської сільської ради. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  2. а б в г Андрій Зиль. Катерина Бранка-Кривуцька // Інформаційний щотижневик «Бориспіль Ринок», № 724. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.

Література[ред. | ред. код]